Регулярна фізична активність покращує психологічне здоров’я українських студентів

Систематичний огляд, опублікований у журналі Physical Culture, Recreation and Rehabilitation, виявив, що регулярна фізична активність, соціальна підтримка та психологічні стратегії, такі як mindfulness, відіграють ключову роль у покращенні психологічного здоров’я та добробуту студентів. Дослідження під назвою «Recreational and rehabilitation aspects of psychological health and well-being of students: a systematic review» провели вчені Леся Коробейнікова, Тетяна Єрмакова, Георгій Коробейніков та Даниїл Вітенко. Воно охопило аналіз 318 наукових статей із бази Web of Science за період із 2014 по 2024 рік і було здійснене в кількох установах: Узбецькому державному університеті фізичної культури та спорту (Узбекистан), Харківській державній академії дизайну і мистецтв (Україна), Науковій комісії United World Wrestling (США) та Національному університеті України з фізичного виховання і спорту (Україна).

Дослідники з’ясували, що студенти, які регулярно займаються фізичними вправами, беруть участь у спортивних заходах або відвідують зелені зони, демонструють нижчі рівні стресу, тривожності та депресії. Наприклад, студенти, які підтримували соціальні зв’язки через командні види спорту під час пандемії COVID-19, рідше відчували погіршення психічного стану. Аналіз показав, що програми, такі як WeActive і WeMindful, сприяють підвищенню фізичної активності та психологічного благополуччя. Водночас надмірна залежність від вправ може мати негативний вплив, підкреслюючи потребу в збалансованому підході.

Особливу увагу вчені приділили впливу глобальних криз, зокрема пандемії COVID-19 та війни в Україні, на студентів. Обмеження доступу до громадських просторів під час локдаунів призводило до зростання емоційного дистресу, тоді як відвідування парків і зелених зон допомагало покращити психологічний стан. У контексті війни в Україні дослідження виявило значно вищі ризики посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривожності та депресії серед молоді з регіонів бойових дій. Емоційна стабільність і стійкість виявилися важливими ресурсами для протистояння стресу в таких умовах.

Харчування також впливає на психологічне здоров’я студентів. Споживання фруктів і овочів асоціюється з позитивними емоціями та зниженням тривожності, тоді як нездорове харчування корелює зі зростанням депресії та стресу. Дотримання дієтичних рекомендацій, таких як DASH-дієта, зменшує прояви агресії, але суворий контроль калорій може призводити до набору ваги та психологічних проблем. Соціальні зв’язки, зокрема участь у спортивних командах, підсилюють почуття ідентичності та покращують добробут.

Методологія дослідження включала систематичний пошук у базі Web of Science із використанням ключових слів, таких як «психологічне здоров’я», «добробут», «рекреація» та «реабілітація». З 26 594 документів відібрали 318 статей, які обробили за допомогою програмного середовища PYCharm і мови Python. Метод кластеризації K-means дозволив згрупувати статті за темами: психічне здоров’я студентів, фізична активність, психологічні аспекти добробуту, стратегії рекреації та реабілітації, а також освітні й соціальні фактори. Найцитованіші роботи стосувалися впливу уважності (188 цитувань) і зв’язку фізичної активності з підтримкою соціальних контактів (124 цитування).

Дослідження підкреслює, що студенти стикаються з численними бар’єрами: високий академічний тиск, фінансовий стрес, соціальна ізоляція, порушення сну та недостатня фізична активність. Пандемія посилила ці проблеми через дистанційне навчання та обмеження руху, а війна в Україні додала травматичний досвід, зокрема для тих, хто був змушений покинути домівки. Практики самообслуговування, такі як уважність і підтримка сну, виявилися ефективними для покращення стану.

Хто провів дослідження? Авторами є Леся Коробейнікова з Узбецького державного університету фізичної культури та спорту, Тетяна Єрмакова з Харківської державної академії дизайну і мистецтв, Георгій Коробейніков, який працює в Узбекистані та США, і Даниїл Вітенко з Національного університету України з фізичного виховання і спорту.

Робота базується на даних із Web of Science, а обробка відбувалася в цифровому середовищі. Огляд охоплює період із 2014 по 2024 рік, опублікований у 2024 році. Глобальні кризи оголили вразливість студентів, а дослідження пропонує науково обґрунтовані рішення. Як це зробили? Через систематичний аналіз і кластеризацію великих даних.

Вчені зазначають обмеження: аналіз охопив лише англомовні публікації, а використання однієї бази даних могло пропустити деякі роботи. Вони рекомендують подальші дослідження для розробки програм підтримки, адаптованих до регіональних і культурних особливостей. Результати вже впливають на політику в сфері психічного здоров’я студентів, акцентуючи на гібридних моделях інтервенцій.