Революція у пошуку нафти: як українські вчені змінюють геологорозвідку

Українські вчені розробили унікальну технологію, яка докорінно змінює підходи до геологорозвідки нафтогазових родовищ. Дослідження, проведене групою науковців з DeprOIl та НАК «Нафтогаз України», демонструє революційний метод тривимірного картування соляних діапірів та прилеглих вуглеводневих покладів.

Традиційні методи сейсмічної розвідки мають суттєві обмеження при вивченні складних геологічних структур, особливо пов'язаних з соляними куполами. Саме тому команда дослідників розробила інноваційний підхід, який об'єднує гравіметричні, свердловинні та сейсмічні дані в єдину тривимірну модель.

Дослідження проводилося в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини. Науковці проаналізували чотири соляні куполи, використовуючи високоточні гравіметричні вимірювання з розподільчою здатністю 100×100 метрів. Унікальність методу полягає в комплексному підході до інтерпретації геофізичних даних.

У половині випадків новий метод повністю підтвердив результати традиційної сейсмічної розвідки. Однак в інших випадках були виявлені принципові відмінності. Зокрема, в одному випадку розмір соляного штоку виявився утричі меншим, ніж вважалося раніше.

Найбільш значущим досягненням стало відкриття нових вуглеводневих покладів. Зокрема, було виявлено нове нафтове родовище, назване на честь академіка Шпака. Крім того, на базі Руновщинського родовища контур газового покладу було розширено в шість разів.

Практичне впровадження методу довело його високу ефективність. Чотири свердловини, пробурені на основі нової тривимірної моделі, показали 100-відсоткову ймовірність комерційного успіху. Три свердловини виявилися продуктивними, що підтвердило точність наукової методики.

Принципова новизна методу полягає в комплексному підході до інтерпретації геофізичних даних. Дослідники створили тривимірну густинну модель земних надр глибиною до 20−25 кілометрів, яка включає соляні штоки, материнські породи та фундамент.

Метод дозволяє не лише точніше визначати форму соляних куполів, але й ідентифікувати перспективні ділянки для розвідки вуглеводнів. Особливо цінним є те, що технологія дає змогу виявляти поклади під соляним крилом, біля стінок соляного штоку та над куполом.

Наукова робота відкриває нові горизонти для геологорозвідки. Метод може бути застосований не лише в Україні, але й мати глобальне значення для пошуку нафтогазових родовищ у складних геологічних умовах.

Дослідження проведено колективом авторів: О.П. Петровський, Т.О. Петровська, О.М. Оніщук, В.М. Суятинов та П.М. Чепіль з DeprOIl та НАК «Нафтогаз України». Результати опубліковані в авторитетному науковому виданні «Geophysical Journal».