Революція у радіолокації: Як українські вчені підвищують ефективність виявлення БПЛА
Дослідники з Харківського національного університету Повітряних Сил розробили інноваційний метод виявлення безпілотників
/sci314.com/images/news/cover/1852/45757.jpg)
У сучасних умовах війни безпілотні літальні апарати (БПЛА) стали ключовим інструментом бойових дій, що висуває принципово нові вимоги до систем радіолокаційного виявлення та супроводження. Вчені з Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба провели фундаментальне дослідження, яке може кардинально змінити підходи до радіолокаційного виявлення малогабаритних БПЛА.
Основна проблема сучасних радарів полягає в складності виявлення малорозмірних, малошвидкісних безпілотників, які летять на низьких висотах. Класичні системи селекції рухомих цілей (СРЦ) мають низку обмежень, що суттєво знижують ефективність виявлення таких повітряних об'єктів.
Дослідницька група на чолі з професорами Д. В. Атаманським та В. І. Василишиним запропонувала революційний підхід до модернізації радіолокаційних систем. Ключова інновація полягає у принципово новому алгоритмі обробки радіолокаційних сигналів, який дозволяє підвищити ефективність виявлення БПЛА майже вдвічі.
Основні технічні удосконалення включають:
- Повністю когерентну обробку вхідного пакета імпульсів
- Спеціальний фільтр придушення відбиттів від місцевих предметів
- Алгоритм накопичення енергії імпульсів з урахуванням поточної оцінки міжімпульсного набігу фази
Особливістю запропонованого методу є використання стандартного дискретного перетворення Фур'є (ДПФ) як фільтра-накопичувача з незначною корекцією алгоритму роботи. Це дозволяє майже повністю використати потенціал цифрової обробки сигналів без суттєвої модернізації апаратної частини радіолокаційних станцій.
Експериментальні дослідження показали, що запропонований підхід потенційно збільшує дальність виявлення БПЛА та покращує точність вимірювання їхніх координат приблизно в два рази. Особливо ефективним метод виявився при роботі в складних умовах, зокрема на тлі пасивних завад та метеорологічних утворень.
Наукова новизна роботи полягає в розвитку алгоритмів міжперіодної обробки сигналів у радіолокаційних станціях з пакетною вобуляцією частоти повторення зондувальних імпульсів. Практична цінність дослідження беззаперечна — підвищення ефективності виявлення сигналу, відбитого від цілі, майже вдвічі.