Революція в плануванні аеропортів: як змінити комфорт пасажирів

Сучасні аеропорти перетворюються на складні транспортні екосистеми, де комфорт і безпека пасажирів стають ключовими пріоритетами. Дослідження вчених з Державного університету «Київський авіаційний інститут» — Олександра Степанчука, Максима Омельяненка та Олександра Лапенка — представило革новий погляд на організацію привокзальних площ, які є критичною ланкою в обслуговуванні мільйонів подорожніх щороку.

Дослідження показало, що планування привокзальної площі — це набагато складніший процес, ніж здається на перший погляд. Кожен квадратний метр такої території впливає на швидкість пересування, комфорт і навіть психологічний стан пасажирів. Науковці проаналізували понад десять вітчизняних аеропортів, включаючи найбільші термінали «Бориспіль», «Київ» та «Одеса».

Ключовим висновком стало те, що традиційні підходи до проєктування привокзальних площ вичерпали себе. Сучасний аеропорт — це не просто місце посадки та висадки, а складний транспортний вузол, який повинен забезпечувати максимальну зручність для різних категорій пасажирів.

Дослідники запропонували кілька революційних принципів планування:

Чітке зонування простору. Привокзальна площа повинна бути розділена на дві основні зони: прибуття та відправлення. Це дозволить уникнути плутанини та зменшити час очікування.
Оптимальна відстань до транспорту. Зупинки громадського транспорту, таксі та парковки мають розташовуватися не далі 180 метрів від входу до терміналу. Кожен зайвий метр — це додаткове навантаження на пасажира з багажем.
Безпечні пішохідні маршрути. Науковці розробили унікальну методику розрахунку «рівня обслуговування пішоходів» (LOS), яка дозволяє визначити оптимальну ширину пішохідних зон.

Особливу увагу приділено руху людей з обмеженими можливостями. Для них рекомендовано використовувати найвищі рівні LOS (A та B), що забезпечують максимальний комфорт і безпеку.

Цікавим рішенням став запропонований науковцями варіант кільцевого руху навколо терміналу. Транспортні засоби рухаються по замкненому контуру, маючи спеціалізовані майданчики для прибуття та відправлення. Це дозволяє значно зменшити затори та підвищити швидкість обслуговування.

Дослідження також виявило, що форма привокзальної площі має значення. Найбільш функціональною визнано прямокутну форму, яка забезпечує найкоротший шлях руху людей від аеровокзалу до транспорту.

Важливим є й екологічний аспект. Науковці наголосили на необхідності впровадження зелених зон, використанні екологічно чистого транспорту та систем утилізації відходів.

Результати дослідження мають не лише теоретичне, але й практичне значення. Вони можуть бути впроваджені при реконструкції існуючих та проєктуванні нових аеропортових комплексів в Україні.

Зміни в плануванні привокзальних площ — це не просто технічне вдосконалення. Це крок до створення сучасного, комфортного та людяного транспортного середовища, де кожен пасажир відчуває себе важливим і захищеним.