Рік в Антарктиці: до Києва повернулася 29-та українська експедиція

Пізно ввечері 4 квітня 2025 року до Києва прибула команда 29-ї Української антарктичної експедиції. Полярники та полярниці провели цілий рік на станції «Академік Вернадський», розташованій на острові Галіндез в Антарктиці. За цей час вони зібрали цінні дані про клімат, океан і живу природу континенту, а також успішно завершили низку унікальних досліджень. Їхній шлях додому тривав два тижні: від бурхливої протоки Дрейка на судні «Ноосфера» до чилійського порту Пунта-Аренас, звідти літаками до Варшави, а потім автобусом до України.

На станції вчені зосередилися на трьох ключових напрямах: геофізика, метеорологія та біологія. Паралельно команда життєзабезпечення — кухар, лікарка, механік, дизеліст-електрик і системний адміністратор — дбала про безперебійну роботу інфраструктури. Разом із зимівниками повернулися учасники сезонної експедиції, які працювали на «Вернадському» від кількох тижнів до кількох місяців під час антарктичного літа. Їм вдалося реалізувати амбітні проєкти, які розширюють знання про цей віддалений регіон планети.

Одним із головних досягнень стало перше використання аргобуїв для вивчення Південного океану. Ці пристрої, запущені в рамках проєкту OCEAN ICE програми «Горизонт Європа», збирають дані про температуру, солоність і течії. Ще одним проривом був одночасний запуск радіозондів для дослідження атмосфери з «Вернадського» та судна «Ноосфера». Таке зондування дало змогу отримати синхронні дані про стан атмосфери над сушею та океаном. Крім того, вчені вперше відібрали зразки талої води з льодовиків на континенті, щоб перевірити їх на вміст мікропластику — проблему, яка дедалі більше турбує дослідників у контексті глобального забруднення.

Повернення додому стало справжнім випробуванням. Судно «Ноосфера» подолало протоку Дрейка, відому своїми штормами. Капітан Павло Панасюк зазначив, що цього разу перехід був особливо складним через сильні вітри та високі хвилі. У чилійському Пунта-Аренасі команда пересіла на літаки до Варшави, а звідти автобусом дісталася Києва. Усі учасники повернулися втомленими, але щасливими від зустрічі з рідними.

Емоційним моментом стала зустріч лікарки експедиції Іванни Котурбаш із чоловіком Романом, військовим анестезіологом, який служить на фронті. Понад рік вони чекали можливості обійнятися, адже перед відправленням Іванни в Антарктику Роман не зміг її провести через напружену роботу в госпіталі в Кураховому. Не менш зворушливим було повернення Юрія Лишенка, якого колеги називають «бойовим пінгвіном». Попри важку травму, він повернувся на сезонну роботу в Антарктику, демонструючи надзвичайну відданість справі.

Тим часом станцію «Академік Вернадський» прийняла ювілейна 30-та експедиція, яка продовжить наукову варту. Її учасники вже готуються до нових викликів, спираючись на досвід попередників. Антарктичні дослідження мають особливе значення для України, адже станція на острові Галіндез — єдина українська платформа для вивчення цього континенту. Робота там не лише зміцнює позиції країни в міжнародній науковій спільноті, а й допомагає краще зрозуміти глобальні процеси, як-от зміна клімату чи забруднення океанів.

Життя на станції — це поєднання суворих умов і чіткої організації. Полярники працюють за графіком чергувань, перевіряючи прилади, підтримуючи чистоту й допомагаючи один одному в побуті. Водночас кожен самостійно планує свою наукову діяльність. Біологиня Тетяна Баглай, яка провела на «Вернадському» дев’ять місяців, розповіла в інтерв’ю RFI Українською, що часу на відпочинок майже немає. Збирання проб води, їхнє фільтрування та консервування можуть тривати добу без перерви. Проте вона зазначає, що місяці в Антарктиці минають швидко завдяки інтенсивній роботі та красі місцевої природи.

Дослідження в Антарктиці проводяться з повагою до природи. Полярники називають себе «гостями», уникаючи втручання в життя місцевих тварин — пінгвінів, тюленів чи птахів. Усі дії регламентовані Договором про Антарктиду, який Україна дотримується. Зібрані зразки відправляють до України для подальшого аналізу, адже станція не має достатньо обладнання для повноцінних лабораторій.

Серед ключових учасників 29-ї експедиції — біологиня Тетяна Баглай, яка досліджувала морський планктон, та лікарка Іванна Котурбаш, яка відповідала за здоров’я команди, за підтримки команди життєзабезпечення та екіпажу судна «Ноосфера» під командуванням капітана Павла Панасюка. Наукову роботу координували фахівці Національного антарктичного наукового центру в Києві, а дослідження проводилися на станції «Академік Вернадський» та в прилеглих водах Південного океану.