Рівень аутизму в США сягнув рекордної позначки: 1 випадок на 31 дитину

За останні два десятиліття частота діагностування розладів аутистичного спектру (РАС) значно зросла. Якщо у 2000 році аутизм діагностували приблизно в однієї дитини зі 150 у Сполучених Штатах, то сьогодні це співвідношення становить приблизно 1 до 31.

Такі дані опубліковано в новому дослідженні Центрів контролю та профілактики захворювань США у їхньому щотижневому звіті про захворюваність і смертність 15 квітня. Дослідження, яке охоплює дані за 2022 рік, демонструє найвищий зареєстрований рівень поширеності аутизму серед американських дітей.

«Можна беззаперечно стверджувати, що ця робота справді підкреслює, наскільки надзвичайно поширеним став аутизм у громадах США», — зазначив Закарі Воррен, клінічний психолог з Медичного центру Університету Вандербільта та співавтор звіту. За його словами, суспільство має подвоїти зусилля у пошуку відповідей та розбудові кращих послуг для людей з аутизмом.

Дослідження, проведене у 16 локаціях США, показало, що серед 8-річних дітей розлади аутистичного спектру діагностували з частотою 32,2 випадки на 1000 дітей. Це невелике, але стабільне зростання порівняно з 2020 роком, коли співвідношення становило приблизно 1 до 36.

Карил Реттей, директорка відділу розвитку людини та інвалідності CDC, повідомила, що поширеність значно варіювалася між 16 дослідженими регіонами — від 1 випадку на 103 дитини в Ларедо (Техас) до 1 випадку на 19 дітей у Каліфорнії. Ці відмінності можуть відображати різну доступність послуг раннього виявлення, оцінювання та діагностичних практик у кожній громаді.

Останній звіт виявив, що аутизм частіше діагностують у дітей різних рас, ніж у білих дітей — це змінило тенденцію попередніх досліджень. Діти азійського походження, афроамериканці, латиноамериканці та діти змішаної раси мали вищі показники діагностування порівняно з білими дітьми.

Гендерні відмінності залишаються сталими: у хлопчиків аутизм діагностують у 3,4 рази частіше, ніж у дівчат. Це співвідношення залишається майже незмінним протягом років спостережень. Важливо зазначити, що менше 40% діагностованих випадків супроводжуються інтелектуальними порушеннями.

Рома Васа, директорка психіатричних послуг Інституту Кеннеді Крігера, пояснює, що зростання показників зумовлене кількома чинниками, включаючи покращення обізнаності про аутизм серед клініцистів, батьків, педагогів та інших фахівців, кращий доступ до скринінгу та оцінювання, а також розширення діагностичних критеріїв аутизму.

Частина зростання пов'язана з розширенням визначення аутизму у 2013 році, коли діагнози, такі як синдром Аспергера, були включені до ширшої категорії розладів аутистичного спектру.

Науковці ретельно розмежовують те, що вони знають, від того, що залишається невизначеним. Юрген Хан, біомедичний інженер з Політехнічного інституту Ренсселера, зазначає, що незалежно від того, чи аналізувати звіти CDC або дані страхових вимог, показники неухильно зростають у всіх країнах і часових проміжках.

Дослідники розглядають різні фактори, які можуть впливати на зростання показників, включаючи старший вік батьків, кращу виживаність недоношених немовлят та більший вплив екологічних ризиків. Проте жоден з цих факторів окремо не може пояснити такого драматичного зростання.

Роберт Меліло, нейронауковець, стверджує, що лише близько 50% зростання можна пояснити кращим розпізнаванням. Це означає, що принаймні половина випадків не має пояснення, і зростання кількості дітей з усіма порушеннями розвитку помітне як в освітній, так і в системі охорони здоров'я.

Найджел Ньюбатт з Університету Флориди закликає до більшої стриманості. Замість панікувати через зростання показників, суспільство має зосередитися на тому, щоб зробити школи, робочі місця та громади більш інклюзивними.

Емі Гравіно, адвокатка з Університету Рутгерса, наголошує на важливості розуміння людських історій за статистикою: «За кожною статистикою стоїть родина, життя, хтось, хто намагається існувати у світі, який не створений для таких, як ми».