Російське вторгнення збільшило викиди в атмосферу

Російське вторгнення в Україну, що розпочалося у 2022 році, спричинило не лише гуманітарну катастрофу, але й серйозні кліматичні наслідки. Одним із найбільш несподіваних впливів стало зростання викидів вуглекислого газу від цивільної авіації. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Communications Earth & Environment, у 2023 році через зміну маршрутів авіарейсів викиди CO₂ збільшилися на понад 8 мільйонів тонн, що становить приблизно 1% від загального рівня глобальних викидів цивільної авіації.

Як війна змінила авіамаршрути?

Однією з перших наслідків війни стало закриття повітряного простору над Україною та росією. Це змусило авіакомпанії значно змінити маршрути для уникнення небезпеки. Щоденно приблизно 1100 рейсів пролітали над альтернативними територіями, зокрема над Арктикою, Казахстаном чи південними країнами.

Маршрути між Європою та Східною Азією зазнали найбільшого впливу: середній переліт на цих напрямках став довшим на 14,8%, що призвело до суттєвого зростання використання палива. Водночас рейси між Північною Америкою та Азією стали потребувати на 10% більше авіапального, ніж до початку конфлікту.

Що означають ці цифри для клімату?

Авіація є одним із найбільш енергомістких видів транспорту, який відповідає за 2−3% глобальних викидів парникових газів. Збільшення викидів лише на 1% через зміну маршрутів виглядає незначним у глобальному масштабі, однак воно є тривожним сигналом. Це показує, наскільки серйозними можуть бути побічні наслідки локальних конфліктів для довкілля.

Крім того, у дослідженні зазначається, що закриття повітряного простору в інших зонах конфліктів, таких як Лівія, Сирія та Ємен, також вплинуло на зміну маршрутів. Але ці зміни були менш значними: щоденно коригувалися 80−100 польотів, а загальний вплив на викиди становив лише 0,2%.

Шкода клімату від війни: руйнування інфраструктури та природних ресурсів

Зростання викидів авіації є лише однією складовою більш масштабного впливу війни на клімат. Обстріли енергетичних об’єктів, руйнування інфраструктури, промислові пожежі та масштабні лісові займання спричинили кліматичні збитки на суму понад 32 мільярди доларів.

Серед найсерйозніших екологічних наслідків — втрата лісів, які виступають природним бар’єром проти зміни клімату. Крім того, забруднення ґрунтів та водних ресурсів через вибухи, руйнування складів хімічних речовин та пального створюють довгострокові ризики для екосистем.

Вплив на природу: як війна змінює поведінку тварин

Крім впливу на клімат та авіацію, війна в Україні змінила й природну екосистему. Зокрема, великі підорлики — вид хижих птахів, що вже має статус вразливого, — змушені коригувати свої міграційні маршрути. Щоб уникнути регіонів із підвищеною активністю людей або вибухами, птахи пролітають довші відстані з меншими зупинками для відпочинку, що ставить під загрозу їхнє виживання.

Що далі?

Дослідження показує, що війна має багатогранний вплив на довкілля, який не обмежується лише регіоном конфлікту. Зміни авіамаршрутів та зростання викидів є лише верхівкою айсберга, яка нагадує про глобальні наслідки будь-яких локальних криз.

Міжнародна спільнота повинна враховувати ці екологічні виклики, розробляючи довгострокові стратегії для відновлення не лише економіки, а й екосистем постраждалих регіонів.