Рибалка виявив залишки історичного буксира XIX століття в озері Мічиган

Несподівана знахідка в озері Мічиган привернула увагу науковців та істориків. Місцевий рибалка Крістофер Тусс під час риболовлі в туманну погоду натрапив на рештки старовинного судна, що лежало на глибині близько трьох метрів біля хвилерізу поблизу міста Манітовок, штат Вісконсин.

Морська археологиня Історичного товариства Вісконсину Тамара Томсен підтвердила, що виявлене судно — це буксир J.C. Ames, збудований 1881 року. За її словами, корабель десятиліттями був похований під піском на дні озера, доки цьогорічні зимові шторми не відкрили його світові.

Згідно з історичними джерелами, зокрема книгою «Green Bay Workhorses: The Nau Tug Line», буксир J.C. Ames був створений на суднобудівній верфі Rand and Burger у місті Манітовок. Це було одне з найпотужніших суден свого часу на Великих озерах, оснащене двигуном потужністю 670 кінських сил. Спочатку його використовували для транспортування деревини, але згодом судно виконувало різноманітні завдання, зокрема перевезення залізничних вагонів.

До 1923 року буксир відслужив свій термін та, за тогочасною практикою, був навмисно затоплений. Цей метод був поширеним способом утилізації суден, які вже не могли використовуватися за призначенням.

Особливу увагу дослідників привернув той факт, що на корпусі судна майже відсутні колонії квагових мідій. Це свідчить про те, що рештки корабля були відкриті зовсім недавно. За словами Томсен, це важливе спостереження, оскільки науковці ведуть перегони з часом у пошуку та дослідженні затонулих кораблів та літаків у Великих озерах.

Квагові мідії становлять серйозну загрозу для підводної культурної спадщини регіону. За останні три десятиліття ці молюски стали домінуючим інвазивним видом у нижніх озерах. Вони прикріплюються до дерев'яних корпусів затонулих суден та літаків, утворюючи такі щільні шари, що з часом можуть повністю знищити історичні артефакти під власною вагою.

«Такі відкриття завжди викликають особливе захоплення, адже вони дозволяють повернути частинку втраченої історії», — зазначила Тамара Томсен. «Цей корабель пролежав на дні понад сто років, і лише випадок дозволив нам знову дізнатися про його існування. Ми вдячні Крістоферу Туссу за те, що він помітив і повідомив про цю знахідку. Тепер ми можемо поділитися цією історією з громадами Вісконсину, яким належить ця частина минулого».