Рись із зоопарку в Корнуоллі може стати першою випущеною на волю у Німеччині

Унікальний експеримент з реінтродукції розпочався в Німеччині, де рись, народжена в зоопарку британського Корнуолла, може стати першою кішкою з британського зоопарку, успішно випущеною в дику природу.

Тварини, народжені та вирощені в зоопарках, рідко розглядаються для випуску в природне середовище через відсутність навичок виживання або надмірну звичку до взаємодії з людьми. Проте дефіцит самиць рисі в європейській програмі розведення призвів до незвичайного запиту щодо тварини із зоопарку Ньюкі.

Координаторка програми розведення рисей для Європейської програми збереження видів, що перебувають під загрозою зникнення (EEP), Діна Гебхардт із зоопарку Берна пояснює ситуацію: «Наша природа дуже фрагментована через залізниці, вулиці та міста. Це створило багато перешкод для рисей, що призводить до інбридингу».

Минулого року виникла особлива ситуація — народилася непропорційно велика кількість самців рисі. Для успішної програми реінтродукції самиці потрібні набагато більше, ніж самці. Саме тому Діна звернулася до зоопарку Ньюкі щодо їхньої однорічної самиці.

Джон Мік, куратор рослин і тварин зоопарку Ньюкі, розповідає про транспортування тварини: «Я доросла людина, але в мене на очах були сльози. Сучасні зоопарки існують не для того, щоб тримати тварин у клітках. Вони призначені для збереження видів. І це воно і є — збереження в дії».

У європейських лісах вже мешкають тисячі рисей, але зусилля спрямовані на введення нових особин для збільшення їхнього генетичного різноманіття, особливо в Центральній Європі. Хоча євразійська рись офіційно не класифікується як «велика кішка», вона може важити до 30 кілограмів і полювати на оленів.

Ева Клебельсберг, керівниця програми реінтродукції рисі в Баден-Вюртемберзі, пояснює екологічну роль цих хижаків: «Нашим екосистемам у Європі не вистачає великих хижаків». За її словами, рись допомагає контролювати популяції оленів, а також забезпечує їх постійне переміщення, запобігаючи надмірному виїданню рослинності в лісових зонах.

Зараз рись перебуває в спеціальному вольєрі площею 1200 квадратних метрів, де протягом наступних місяців фахівці спостерігатимуть за її поведінкою. Здатність полювати та вбивати здобич не викликає занепокоєння у спеціалістів. «Якщо ви знаєте котів, то розумієте, що навіть кіт, який все життя прожив у кімнаті, вийшовши назовні, здатен упіймати птаха чи мишу», — зазначає Ева Клебельсберг.

Головне питання щодо рисі з Ньюкі — її ставлення до людей. Провівши все життя за ґратами, спостерігаючи за відвідувачами та отримуючи їжу від доглядачів, вона повинна продемонструвати, що не шукатиме подальшої взаємодії з людьми.

Доктор Марко Роллер із зоопарку Карлсруе, який керує вольєром, підкреслює важливість цього аспекту: «Центральна Європа дуже перенаселена, і у нас не так багато місць, де достатньо простору для великих тварин. Ми не хочемо конфліктів між людьми та тваринами. Тому для нас важливо, щоб у нас не було агресивних або надто допитливих тварин, які можуть блукати містами чи поблизу людських поселень».

Остаточне рішення щодо долі рисі з Ньюкі буде прийнято пізніше влітку після кількох місяців ретельного спостереження. Якщо експеримент виявиться успішним, це може відкрити нові можливості для подібних програм реінтродукції в майбутньому.