Ризик депресії після пологів: Як пов'язані протизаплідні? Нове дослідження

Питання впливу гормональної контрацепції на психічне здоров'я жінки, зокрема на ризик розвитку депресії, залишається предметом активних наукових дискусій та досліджень. Нещодавно опубліковане масштабне дослідження, проведене в Данії, додало нові дані до цієї складної теми, вказавши на потенційний, хоча й невеликий, зв'язок між початком прийому гормональних контрацептивів після народження дитини та підвищеним ризиком депресії у постнатальний період.

Дослідження, результати якого викликали певний резонанс у науковій спільноті, базується на аналізі даних великої популяційної когорти. Важливо одразу підкреслити, що це дослідження є обсерваційним за своїм дизайном. Це означає, що воно може виявити асоціації або кореляції між певними факторами (у цьому випадку — використанням гормональної контрацепції та діагнозом депресії), але не може встановити причинно-наслідковий зв'язок. Іншими словами, не можна стверджувати, що саме контрацептиви спричинили депресію, оскільки могли існувати інші невраховані фактори, що вплинули на результат.

Тим не менш, автори дослідження на чолі з нейробіологом Сореном Вінтером Ларсеном з Університетської лікарні Копенгагена (Рігсгоспіталет) вважають, що отримані дані вказують на потенційний «миттєвий» підвищений ризик депресії, про який варто знати як лікарям, так і жінкам, які нещодавно народили.

Аналіз охопив дані понад 600 000 жінок, які стали матерями вперше. Дослідники порівнювали жінок, які почали використовувати гормональні методи контрацепції протягом першого року після пологів, з тими, хто їх не використовував. Результати показали, що жінки з першої групи мали майже в 1,5 раза вищий ризик отримати діагноз «депресія» в умовах стаціонару або отримати рецепт на антидепресанти порівняно з жінками, які не застосовували гормональну контрацепцію.

Особливу увагу дослідники звернули на комбіновані оральні контрацептиви (КОК), які містять синтетичні аналоги двох типів жіночих гормонів — естрогену та прогестерону (у вигляді прогестину). Саме цей тип контрацепції показав найсильнішу асоціацію з ризиком депресії у молодих матерів. Порівняно з жінками, які не використовували гормональні контрацептиви, ті, хто приймав КОК, мали в 1,7 раза вищу ймовірність зіткнутися з депресією протягом року після пологів. Більше того, дослідження виявило залежність від часу початку прийому: чим раніше після пологів жінка починала приймати КОК, тим вищим виявлявся асоційований ризик депресії.

Ці цифри, що вказують на відносний ризик (у скільки разів ризик вищий в одній групі порівняно з іншою), можуть здатися тривожними. Однак критично важливо розглядати не лише відносний, але й абсолютний ризик для конкретної жінки. Абсолютний ризик показує реальну ймовірність настання події. У цьому дослідженні абсолютний ризик депресії (виміряної за госпіталізацією або призначенням антидепресантів) становив 1,54% для жінок, які приймали КОК, та 1,36% для тих, хто не використовував гормональну контрацепцію. Різниця складає лише 0,18 відсоткових пункти. Це дуже невелика різниця в абсолютних показниках, що ставить під сумнів клінічну значущість виявленої асоціації для більшості жінок.

Крім того, незалежні експерти вказують на обмеження у способі вимірювання депресії в цьому дослідженні. Використання діагнозів, встановлених у лікарні, або факту призначення антидепресантів не завжди точно відображає наявність та тяжкість реальних депресивних симптомів. «Антидепресанти можуть призначатися за цілою низкою показань, не лише при депресії», — зазначає дослідник у галузі репродуктивного здоров'я Джон Рейнольдс-Райт, який не брав участі в дослідженні. Він наголошує, що наявних даних недостатньо для того, щоб змінювати поточні рекомендації щодо післяпологової контрацепції.

Отже, потенційний ризик, виявлений у данському дослідженні, є невеликим, якщо він взагалі існує як причинно-наслідковий зв'язок. Цей ризик слід ретельно зважувати з добре доведеними перевагами гормональної контрацепції, такими як ефективне запобігання небажаній вагітності, регуляція менструального циклу та потенційне полегшення деяких гінекологічних станів. Історично склалося так, що зв'язок між гормональними контрацептивами та настроєм був предметом суперечок, і деякі фахівці вважають, що цьому питанню приділялося недостатньо уваги.

Цікаво, що результати різних типів досліджень часто суперечать один одному. Депресія є одним із найпоширеніших побічних ефектів, про які повідомляють користувачки гормональних контрацептивів. Проте клінічні випробування (які вважаються золотим стандартом для встановлення причинно-наслідкових зв'язків) загалом не змогли підтвердити чіткий зв'язок між прийомом гормональних контрацептивів та розвитком депресії. Водночас деякі нещодавні обсерваційні дослідження, подібні до данського, виявили асоціацію між КОК та підвищеним ризиком депресії, особливо невдовзі після початку прийому. З часом цей ризик, схоже, значно знижується, що може свідчити про адаптацію організму до гормональних змін.

Виникає питання, чи можуть певні групи жінок бути більш вразливими до потенційного впливу гормональної контрацепції на настрій. Наприклад, логічно було б припустити, що жінки з історією погіршення настрою, пов'язаного з гормональною контрацепцією в минулому, з передменструальним дисфоричним розладом (ПМДР) або з попередньою післяпологовою депресією можуть мати вищий ризик у постнатальному періоді. Однак, всупереч цій логіці, нове данське дослідження виявило дещо парадоксальний результат: жінки без попередньої історії психічних розладів мали навіть вищий ризик депресії після початку використання гормональної контрацепції, ніж жінки з такою історією. Цей висновок потребує подальшого вивчення та підтвердження.

Данське дослідження, незважаючи на свій масштаб, має й інші обмеження, які могли вплинути на результати. Воно враховувало лише жінок, які народжували вперше, і виключало жінок, які мали діагноз депресії або приймали антидепресанти протягом двох років до вагітності. «Врахування обох цих аспектів могло б змінити висновки дослідження», — попереджає Рейнольдс-Райт з Единбурзького університету.

Ще одним цікавим результатом стало те, що вік жінки не впливав на ризик депресії після початку прийому гормональної контрацепції. Це контрастує з деякими попередніми обсерваційними дослідженнями, які припускали, що підлітки можуть бути більш вразливими. Причини такої можливої вразливості підлітків неясні: це може бути пов'язано з тим, що їхній мозок ще розвивається, або з тим, що вони є новими користувачами, які тільки адаптуються до гормонів.

Автори данського дослідження висувають гіпотезу, що післяпологовий період сам по собі може бути своєрідним «вікном підвищеної вразливості». У цей час мозок жінки зазнає глибоких змін, а організм перебудовується до нового гормонального фону після вагітності та пологів. «Це піднімає питання про те, чи не збільшується частота післяпологової депресії через рутинне призначення гормональної контрацепції після пологів», — припускає команда дослідників.

Це питання дійсно підняте, але відповідь на нього ще далеко не знайдена. Необхідні подальші дослідження, можливо, з іншим дизайном (наприклад, рандомізовані контрольовані випробування, хоча їх проведення в цій галузі є етично складним), щоб краще зрозуміти складний взаємозв'язок між гормонами, контрацепцією, післяпологовим періодом та ризиком депресії. Наразі жінкам, які розглядають можливість використання гормональної контрацепції після пологів, варто обговорювати потенційні ризики та переваги зі своїм лікарем, враховуючи індивідуальну історію здоров'я та особисті обставини.