Сальмонела Дублін завдає мільйонних збитків молочним фермам

Нове дослідження Копенгагенського університету розкрило масштаби економічних втрат, які завдає інфекційна хвороба Сальмонела Дублін данським молочним фермам протягом останнього десятиліття. Результати показують, що ця багатостійка бактеріальна інфекція великої рогатої худоби призводить до значних фінансових втрат, які часто залишаються непоміченими фермерами.

Сальмонела Дублін є особливо небезпечною формою сальмонели, яка вражає велику рогату худобу та може передаватися людям. На відміну від звичайної сальмонели, яка асоціюється переважно з курячим м'ясом, Сальмонела Дублін спеціалізується на великій рогатій худобі та присутня в стадах протягом десятиліть як у Данії, так і в багатьох інших країнах світу.

Хвороба викликає пневмонію та сепсис, щорічно вбиваючи тисячі телят та корів по всьому світу. Для людей Сальмонела Дублін становить значно більшу загрозу, ніж звичайна сальмонела, оскільки вбиває до дванадцяти відсотків інфікованих людей. Крім того, бактерія часто виявляє стійкість до антибіотиків, що ускладнює лікування.

Інфікування може відбуватися через прямий контакт з тваринами, а також через споживання непастеризованих молочних продуктів та недостатньо термічно оброблених м'ясних виробів. Це робить хворобу потенційною загрозою громадського здоров'я, особливо в контексті зростання антибіотикорезистентності.

Данія запустила національну програму ліквідації Сальмонели Дублін у 2008 році з метою повного викорінення хвороби. За цей період рівень інфікування вдалося знизити з двадцяти-двадцяти п'яти відсотків стад до приблизно п'яти відсотків на сьогодні. Однак повністю ліквідувати хворобу досі не вдалося.

Для порівняння, в інших країнах ситуація значно гірша. У Сполучених Штатах рівень інфікування зріс до вісімнадцяти відсотків стад, а у Великій Британії досягає шістдесяти відсотків. Це підкреслює глобальний характер проблеми та необхідність активних заходів боротьби з хворобою.

Дагім Белай, доцент кафедри економіки продовольства та ресурсів Копенгагенського університету, підкреслює серйозність загрози. «Сальмонела Дублін — це не просто серйозна загроза в коровнику. У глобальному масштабі це потенційний ризик для громадського здоров'я, який, ймовірно, зростатиме в міру поширення антибіотикорезистентності. Це бактерія, яка щорічно вбиває людей, і давно час робити більше для боротьби з нею», — заявляє він.

Дослідження виявило, що однією з причин неповного успіху данської програми ліквідації може бути недостатня мотивація фермерів до боротьби з хворобою. Якоб Вестерлунд Ольсен з кафедри економіки продовольства та ресурсів пояснює: «Данія досягла значного прогресу в боротьбі з цією хворобою — то чому ми ще не досягли мети? Однією з можливих причин є те, що фермери можуть не мати достатньо сильного стимулу боротися з нею. Однак наше дослідження показує, що наслідки — це не лише питання здоров'я, але й приховані фінансові втрати, пов'язані з інфекцією».

Дослідження показало, що Сальмонела Дублін призводить до підвищеної смертності телят, зниження надоїв молока, збільшення витрат на медикаменти та більшої кількості ветеринарних процедур. Особливо підступною рисою хвороби є те, що вона часто перебігає без помітних симптомів.

«Складність Сальмонели Дублін полягає в тому, що вона часто залишається непоміченою. Багато стад інфіковані без видимих симптомів, що означає, що як хвороба, так і економічні втрати можуть розвиватися поступово, залишаючись непоміченими. Інфекція знижує продуктивність та ослаблює тварин рік за роком, а фінансові втрати накопичуються з часом», — пояснює Белай.

Економічний вплив хвороби виявився значним. Ферми великої рогатої худоби з високим рівнем інфікування стикаються з додатковими щорічними витратами в середньому близько одинадцяти тисяч трьохсот євро. Навіть стада з низьким рівнем інфікування зазнають фінансових втрат. Типове стадо з двохсот молочних корів з низьким рівнем інфікування несе додаткові змінні витрати приблизно шість тисяч сімсот євро на рік.

Дослідники підкреслюють, що їхні оцінки є консервативними. Белай зазначає: «Наші оцінки є консервативними. Вони базуються на даних данської системи, яка вже має програму контролю, на відміну від більшості інших країн. Якби подібні оцінки були зроблені у Великій Британії чи США, економічні витрати були б значно вищими».

Дослідники виявили ключову проблему в тому, як данські органи влади наразі контролюють Сальмонелу Дублін. Данська ветеринарна та продовольча адміністрація вимірює рівень антитіл проти бактерії в молочному резервуарі ферми, і якщо рівень антитіл нижче певного порогу, стадо вважається вільним від сальмонели.

«Регулювання на основі порогових значень відіграло важливу роль у тому, щоб допомогти Данії суттєво знизити поширеність Сальмонели Дублін до нинішнього низького рівня. Але поточний поріг встановлений досить довільно. І наші дані показують, що втрати продуктивності вже відбуваються при рівнях інфекції значно нижче цього порогу», — говорить Ольсен.

Дослідники пропонують кілька рішень для покращення ситуації. Белай зазначає: «Тому також важливо надати фермерам сильніші стимули для ліквідації проблеми. Наприклад, пропонуючи субсидії фермерам, які інвестують у профілактику, раннє виявлення та заходи контролю, або запроваджуючи знижену ціну на молоко від хронічно інфікованих стад».

Крім того, дослідники закликають органи влади надавати цільову інформацію виробникам великої рогатої худоби про приховані витрати Сальмонели Дублін та про ефективні стратегії контролю. Це може допомогти фермерам краще розуміти економічні наслідки хвороби та мотивувати їх до активніших дій з її попередження та контролю.

Результати дослідження опубліковані в журналі Agricultural Economics та представляють важливий внесок у розуміння економічного впливу інфекційних хвороб тварин на сільськогосподарське виробництво.