Сейсмічні рухи Закарпаття: несподівані зміни земної кори у 2023 році

Науковці Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України провели комплексне дослідження геодинамічних процесів у Закарпатському внутрішньому прогині, яке виявило несподівані закономірності сучасних горизонтальних рухів земної кори та їх зв'язок із сейсмічною активністю регіону.

Дослідження, проведене групою вчених під керівництвом В.В. Ігнатишина, охоплювало моніторинг сейсмічної активності та геомеханічних рухів протягом 2023 року. Науковці використали унікальну методику спостережень, зокрема горизонтальний кварцовий деформометр базою 24,5 метрів, встановлений на пункті деформометричних спостережень «Королеве».

Протягом року було зафіксовано принципово важливі геофізичні явища. По-перше, в зоні Оашського глибинного розлому відбулося розширення гірських порід на +9 мікрометрів, при цьому деформації земної кори становили 382 наностреїни. Цікавим виявився знакозмінний процес у горизонтальних рухах: майже 9,5 місяців спостерігалося стійке розширення порід зі швидкістю 0,2 мікрометра на добу, яке змінилося періодом стиснення.

Сейсмічна картина регіону також мала свої особливості. Протягом 2023 року в Карпатському регіоні зареєстровано 183 підземні поштовхи різної інтенсивності. Землетруси охоплювали територію Закарпаття, інших областей України та прилеглих держав: Угорщини, Словаччини та Румунії. Принципово важливим виявленням стало підвищення сейсмічної активності в середині року, особливо в період з травня по червень.

Науковці звернули увагу на кореляцію місцевої сейсмічності з потужним сейсмогенеруючим регіоном — зоною Вранча в Румунії. Коефіцієнт кореляції сейсмічності Закарпаття та рухів земної кори в місячному діапазоні становив 0,45, що вказує на наявність системного зв'язку.

Особливістю дослідження стало виявлення закономірності: місцеві землетруси найчастіше реєструються в періоди локальних стиснень земної кори. Крім того, встановлено, що сейсмічність зони Вранча випереджає сейсмічність Закарпатського внутрішнього прогину приблизно на два місяці.

Важливим висновком дослідження стало твердження про перманентну змінність рухів земної кори. Вчені констатували, що в центральній частині Закарпатського внутрішнього прогину немає тривалих періодів однозначних рухів, і це безпосередньо впливає на формування сейсмічної активності регіону.

Отримані результати мають не лише наукову цінність, але й практичне значення для прогнозування сейсмічних ризиків. Дослідження показало, що моніторинг горизонтальних рухів земної кори може слугувати індикатором потенційних геологічних змін та передувати сейсмічним подіям.

Наукова робота проводилася фахівцями Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України та Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ. Результати дослідження опубліковані в черговому томі «Geophysical Journal».