Сенсорна інтеграція в ерготерапії допомагає знизити тривожність та покращити саморегуляцію

Дослідники з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка провели комплексне дослідження впливу сенсорної інтеграції в ерготерапії на зниження тривожності та покращення навичок саморегуляції у пацієнтів.

Сенсорна інтеграція — це неврологічний процес, через який мозок отримує та обробляє інформацію з навколишнього середовища через різні органи чуття. Цей метод був розроблений доктором Джин Ейрес у 1970-х роках і відомий як Ayres Sensory Integration (ASI).

За словами дослідників, у наш час спостерігається зростання кількості людей з високим рівнем тривожності та труднощами саморегуляції. Ця проблема суттєво обмежує повсякденну активність та знижує якість життя пацієнтів.

Дослідження показало, що ерготерапевтичні втручання, засновані на принципах сенсорної інтеграції, можуть ефективно допомогти у вирішенні цих проблем. Процес терапії починається з детальної оцінки сенсорного профілю людини за допомогою стандартизованих тестів, зокрема Sensory Integration and Praxis Tests (SIPT).

Терапевтичні сесії проводяться у спеціально обладнаних сенсорних кімнатах, де використовується різноманітне обладнання: гойдалки, батути, басейни з кульками, гімнастичні мати та матеріали різної текстури. Програма включає:

• Пропріоцептивні вправи (важка робота, міцні обійми)
• Тактильні заняття (ігри з піском, водою, тістом)
• Вестибулярні вправи (гойдання, стрибки на батуті)
• Нюхові та смакові стратегії
• Зорові та слухові стратегії

Важливою частиною терапії є навчання технік самозаспокоєння: глибокого дихання, прогресивної м'язової релаксації, медитації та усвідомлення. Пацієнти також вчаться розпізнавати та виражати власні емоції, а також освоюють стратегії подолання стресових ситуацій.

Дослідники підкреслюють, що програма терапії повинна складатися індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням його особливостей та потреб. Важливим аспектом є поступове впровадження стратегій та забезпечення відповідного середовища для кожної особи.

Результати дослідження показали значний потенціал сенсорної інтеграції в ерготерапії для зниження тривожності та покращення саморегуляції. Добре сплановані індивідуальні плани втручань допомагають пацієнтам краще розуміти свої сенсорні потреби, розвивати адаптивні стратегії поведінки та підвищувати загальну якість життя.

Однак дослідники також відзначають певні виклики у застосуванні цього методу. Зокрема, існує складність стандартизації втручань та необхідність значної підготовки ерготерапевтів. Це створює потребу в подальших масштабних дослідженнях для підтвердження ефективності різних підходів.

Науковці планують продовжити дослідження для розширення спектру застосування сенсорної інтеграції в ерготерапії та експериментального вивчення її впливу на психічне здоров'я людей різного віку та в різних станах. Це може відкрити нові перспективи для покращення якості життя людей з підвищеною тривожністю та допомогти їм у розвитку навичок саморегуляції.

Дослідження проводилось під керівництвом викладача кафедри фізичної терапії, ерготерапії та здоров'я Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка Катерини Фещак.