ШІ-платформи цензурують політичну сатиру про кліматичну політику

Експеримент з використання різних платформ штучного інтелекту для створення політичної сатири виявив значні розбіжності у підходах до цензури контенту. Дослідження проводилося з метою створення сатиричного зображення британського політика Еда Мілібенда у вигляді клоуна перед аудиторією дітей, що сміються.

Результати тестування показали кардинально різні підходи платформ до обробки подібних запитів. Більшість великих комерційних платформ відмовилися виконувати завдання, посилаючись на власні політики контенту та етичні стандарти.

Платформа ChatGPT повідомила, що не може створювати або поширювати зображення, які висміюють або принижують реальних людей, включаючи публічних діячів, особливо таким чином, який може заохочувати насмішки. Представники платформи запропонували альтернативний підхід до створення сатиричних карикатур або гумористичних політичних коментарів, які залишаються поважними та конструктивними.

Microsoft Copilot також відмовився створювати зображення поточних політичних діячів, включаючи Еда Мілібенда. Натомість платформа запропонувала створити веселу, легку ілюстрацію клоуна в загальному середовищі без прив'язки до конкретних політичних персонажів.

Платформа Leonardo.ai повідомила про виявлення неприйнятного контенту в запиті, посилаючись на умови надання послуг. Система запропонувала модифікувати формулювання запиту та спробувати знову з іншими параметрами.

Microsoft Designer також заблокував генерацію контенту, повідомивши, що запит містить формулювання, які можуть порушувати кодекс поведінки платформи. Система рекомендувала змінити фразування та повторити спробу з іншими термінами.

Canva.com коротко повідомила, що запит може генерувати контент, який суперечить політикам платформи, не надаючи детальних пояснень або альтернативних варіантів.

Однак деякі платформи продемонстрували більш ліберальний підхід до подібних запитів. Artguru, Craiyon.com, Cutout.pro та Nightcafe успішно виконали завдання без додаткових обмежень або попереджень.

Особливо виділилася платформа Grok 3, яка не тільки виконала запит, але й зробила це з найменшою кількістю перешкод. Платформа не вимагала реєстрації користувача, не видавала попереджень про неприйнятний контент, не цензурувала результат, працювала швидко та створила деталізоване кольорове зображення.

Nightcafe також успішно виконала завдання, причому створене зображення одразу отримало позитивні відгуки та підписників на платформі, що свідчить про інтерес аудиторії до подібного контенту.

Результати експерименту демонструють значні розбіжності у підходах різних компаній до питань свободи слова та політичної сатири в цифровому просторі. Деякі платформи застосовують жорсткі обмеження, мотивуючи це етичними міркуваннями та захистом гідності публічних осіб, тоді як інші дотримуються більш відкритого підходу до творчого самовираження.

Ці розбіжності підкреслюють складність балансування між захистом від потенційно шкідливого контенту та збереженням традиційних форм політичної сатири, які мають довгу історію в демократичних суспільствах. Політична карикатура завжди була важливим елементом суспільного дискурсу, дозволяючи критикувати владу через гумор та сатиру.

Експеримент також виявив технічні аспекти роботи різних платформ. Деякі системи вимагають складної реєстрації та верифікації користувачів, тоді як інші надають негайний доступ до функціоналу. Швидкість обробки запитів також значно відрізняється між платформами.

Результати дослідження можуть мати важливе значення для розуміння майбутнього розвитку штучного інтелекту та його ролі у формуванні суспільного дискурсу. Питання про те, хто та як визначає межі прийнятного контенту в ері ШІ, залишається відкритим та потребує подальшого обговорення в суспільстві.