Штучний інтелект створив карту людських переконань

Дослідники з Університету Індіани розробили інноваційну методологію для вивчення складної системи людських переконань, використовуючи великі мовні моделі для аналізу дебатів між користувачами в інтернеті. Їхня робота, опублікована в журналі Nature Human Behaviour, дозволила створити детальну карту людських переконань, яка розкриває закономірності поляризації та когнітивного дисонансу.

Джісун Ан, старший автор дослідження, пояснює свою мотивацію: «Моя основна дослідницька мета полягає в розумінні того, чому люди вдаються до певної поведінки, використовуючи дані та штучний інтелект. Переслідуючи цю мету, я зрозуміла, що переконання лежать в основі людських дій, оскільки вони глибоко впливають на наше прийняття рішень та поведінку».

Методологія дослідження передбачає створення «простору вбудовування переконань» для розуміння складної системи людських переконань. Цей метод полягає в розташуванні незліченних індивідуальних переконань на безперервній багатовимірній карті. У цьому просторі кожне переконання займає унікальне «місце», при цьому семантично схожі або пов'язані переконання розташовуються ближче одне до одного, а контрастні переконання розміщуються далі один від одного.

Для створення своєї «карти людських переконань» дослідники використали S-BERT, спеціалізовану модель для генерації високоякісних вбудовувань речень та вимірювання семантичної подібності. Попри те, що S-BERT є відносно меншою моделлю, вона широко використовується для практичних застосувань завдяки своїй ефективності.

Ан підкреслює переваги їхнього підходу: «Хоча попередні дослідження часто зосереджувалися на конкретних темах або обмеженій кількості переконань, ми використали обширне розуміння мови та величезні знання, вбудовані в великі мовні моделі, щоб створити всеосяжну карту, що охоплює набагато ширший спектр переконань».

Використовуючи свої методи на основі великих мовних моделей, дослідники змогли проаналізувати величезний та різноманітний спектр переконань, які раніше було важко відобразити колективно в єдиному просторі. Крім того, вони могли чисельно обчислити семантичну подібність або відстань між конкретними переконаннями, розкриваючи складні зв'язки між переконаннями, які важко виявити традиційними якісними методами дослідження.

Аналізуючи карту переконань, створену за допомогою великих мовних моделей, дослідники зробили кілька цікавих відкриттів. По-перше, вони виявили, що «відносний дисонанс» значно впливає на прийняття рішень людьми. Це означає, що коли користувачі онлайн зустрічають нову інформацію або переконання, вони схильні вибирати або приймати ті, які викликають у них менший «дискомфорт» або найбільше узгоджуються з їхніми існуючими переконаннями.

Ан пояснює: «Що ще важливіше, ми показуємо, що вибір переконань людей формується не лише тим, наскільки близьким є переконання до їхнього власного, а тим, наскільки воно ближче порівняно з конкуруючим переконанням. Коли два протилежні переконання з певного питання однаково віддалені, люди з однаковою ймовірністю вибирають будь-яке з них. Однак, коли одне переконання явно ближче за інше, люди набагато частіше вибирають його».

Ефект, який спостерігали дослідники, вони назвали «відносним дисонансом». Цей термін по суті означає, що рішення людей залежать від відносного розриву між переконаннями, які є ближчими та далішими від їхніх власних. Зокрема, дослідники виявили, що чим більший цей розрив, тим сильніша перевага людини щодо переконань, більш узгоджених з її власними.

Ан додає: «Іншими словами, люди не лише уникають незгоди, але й активно мінімізують різницю в незгоді між доступними варіантами. Це відкриття підкреслює, що прийняття рішень керується не лише абсолютною відстанню, а відносним дискомфортом від прийняття переконання, яке відчувається набагато далішим».

Результати цього дослідження можуть мати різноманітні наслідки. По-перше, вони пояснюють, чому деяка інформація легко сприймається одними людьми та рішуче відкидається іншими, проливаючи нове світло на процеси, що лежать в основі формування та підтримки соціальних перспектив.

Дослідження також пропонує керівництво щодо того, як повинні бути побудовані повідомлення для ефективної доставки цільовій аудиторії, уважно враховуючи їхні існуючі переконання. Воно також може інформувати про вдосконалене розроблення політик або кампаній, спрямованих на заохочення поведінкових змін у різних сферах, таких як охорона здоров'я або екологічні ініціативи.

Нові знання, отримані дослідниками, можуть сприяти розробленню нових втручань поведінкової науки, спрямованих на заохочення людей приймати більш відповідальні рішення, які можуть принести користь їхньому здоров'ю, фінансам або навколишньому середовищу на Землі.

Дослідники планують продовжувати використовувати великі мовні моделі для вивчення переконань людей та онлайн-поведінки. Ан розповідає: «Хоча наше поточне дослідження використовувало обмежені дані з Debate.org для побудови карти переконань, наш найближчий проект передбачає використання більших та різноманітніших наборів даних соціальних мереж, таких як Reddit, для побудови ще більш детальної, багатшої карти переконань, що відображає реальний світ».

Після створення цієї більш вдосконаленої карти людських переконань дослідники планують використовувати її для планування нових досліджень та експериментів. Вони також хотіли б пов'язати свої спостереження з результатами іншого проекту, що проводиться в Університеті Індіани під назвою BRAIN.

У майбутньому дослідники також хочуть вивчити зв'язок між переконаннями, які люди висловлюють онлайн, та їхнім рішенням приєднатися до конкретних онлайн-спільнот або покинути їх. Ан сподівається, що ці подальші дослідження дозволять краще зрозуміти, як переконання пов'язані з фактичною поведінкою людей, включаючи соціальні взаємодії та прийняття рішень.