Штучний інтелект змінює правила гри у кібербезпеці: виклики та перспективи

В умовах стрімкої цифровізації та зростання кількості кібератак особливої актуальності набуває питання ефективного захисту інформаційних систем та мереж. Група українських дослідників з Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут провела комплексне дослідження щодо застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) у сфері кібербезпеки, особливо в контексті воєнного стану.

Науковці відзначають, що сучасний ландшафт кіберзагроз стає дедалі складнішим і динамічнішим. За їхніми даними, у 2023 році близько 89% усіх кіберінцидентів становили DDoS-атаки, причому під час однієї з атак на «Укренерго» кількість шкідливих запитів сягала 5 мільйонів протягом кількох годин. Особливу увагу дослідники приділили аналізу близько 55 цілеспрямованих кібератак з боку РФ на енергетичні об'єкти України.

Штучний інтелект демонструє значний потенціал у протидії кіберзагрозам завдяки здатності обробляти величезні масиви даних та виявляти підозрілі патерни поведінки значно швидше за людину. Системи на основі ШІ працюють цілодобово, не зазнають впливу емоційного стану чи втоми, здатні контролювати мережі будь-яких розмірів та прогнозувати майбутні атаки на основі історичних даних і поточних тенденцій.

Проте використання ШІ в кібербезпеці має свої виклики. Одним з основних є так званий ефект «чорної скриньки», коли навіть розробники не можуть повністю зрозуміти процес прийняття рішень моделями ШІ. Це ускладнює пояснення вжитих заходів під час аудиту та звітності. Крім того, алгоритми ШІ можуть бути вразливими до ворожих атак, коли зловмисники маніпулюють вхідними даними, змушуючи систему робити хибні прогнози або вживати неадекватних заходів.

Дослідники наголошують на необхідності якісних навчальних даних для ефективної роботи систем ШІ. У сфері кібербезпеки дані часто бувають зашумленими, неповними або упередженими, що впливає на якість роботи моделей. Важливим викликом є також забезпечення здатності моделей узагальнювати навчальні дані для виявлення нових, раніше невідомих загроз.

З практичної точки зору, впровадження ШІ в наявні системи кібербезпеки може бути складним і витратним процесом. Організації мають враховувати сумісність інструментів ШІ з наявними системами, необхідність спеціальної підготовки персоналу та ризики помилкових спрацьовувань. Високий рівень хибних тривог може перевантажити команди безпеки сповіщеннями, що призведе до втоми та потенційного пропуску реальних загроз.

Окремою проблемою є нестача кваліфікованих фахівців, які можуть розробляти, впроваджувати та підтримувати системи ШІ в контексті кібербезпеки. Висока вартість інструментів ШІ може бути непосильною для малих організацій, створюючи цифровий розрив у можливостях захисту.

Попри виклики, ШІ пропонує потужні рішення для кібербезпеки. Автоматизація рутинних завдань вивільняє час аналітиків для роботи над стратегічними питаннями. ШІ здатен виявляти закономірності та аномалії, недоступні для людського сприйняття, що дозволяє виявляти нові загрози на ранніх стадіях. Важливою перевагою є масштабованість систем ШІ, що дозволяє адаптуватися до зростаючого обсягу та складності кібератак.

Дослідники підкреслюють необхідність збалансованого підходу до впровадження ШІ в системи кібербезпеки. Надмірна залежність від автоматизованих рішень може створити хибне відчуття захищеності. Людський досвід, інтуїція та здатність до адаптації залишаються критично важливими для ефективної протидії кіберзагрозам.

Науковці рекомендують посилити міжнародну співпрацю та обмін інформацією між урядами, бізнесом і громадянським суспільством для ефективного використання ШІ у кібербезпеці. Важливим є також вдосконалення законодавчої бази, зокрема щодо визначення поняття «дезінформація» та регулювання використання ШІ в системах захисту.

Дослідження проводили провідний науковий співробітник Наукового центру зв'язку та інформатизації ВІТІ, доктор наук з державного управління, професор Олег Дєгтяр, старший науковий співробітник Оксана Гаврилюк та курсант Володимир Білий.