Шимпанзе в Уганді демонструють складні методи лікування ран та гігієни

Група приматологів провела ґрунтовне дослідження поведінки шимпанзе у двох спільнотах — Сонсо та Вайбіра — в лісі Будонго, що в Уганді. Науковці зосередили свою увагу на вивченні методів лікування ран, видалення пасток та гігієнічних практик серед приматів.

Керівниця дослідження, докторка Елоді Фрейманн з Оксфордського університету, наголошує на важливості цього дослідження для розуміння еволюційних витоків людської медицини та систем охорони здоров'я. За її словами, спостереження за тим, як шимпанзе визначають та використовують лікарські рослини, а також надають допомогу одне одному, дозволяє краще зрозуміти когнітивні та соціальні основи людської поведінки у сфері охорони здоров'я.

Дослідники провели чотири місяці безпосередніх спостережень за кожною спільнотою. Додатково вони використовували відеоматеріали з бази даних Great Ape Dictionary, журнали спостережень за кілька десятиліть та опитування інших науковців, які були свідками лікування хвороб чи травм у шимпанзе.

У спільноті Сонсо було зафіксовано 12 випадків травмування, спричинених внутрішньогруповими конфліктами. У Вайбірі постраждало п'ятеро шимпанзе — одна самиця потрапила в пастку, а четверо самців отримали травми під час бійок. Варто зазначити, що близько 40% усіх особин у Сонсо мали травми від пасток.

Загалом науковці задокументували 41 випадок надання допомоги: сім випадків допомоги іншим особинам (просоціальна допомога) та 34 випадки самодопомоги. Ці випадки часто включали кілька різних методів лікування, що могло відображати як різні аспекти догляду за раною, так і особисті вподобання шимпанзе.

Докторка Фрейманн детально описує методи лікування ран, які використовують шимпанзе: безпосереднє облизування рани для видалення сміття та потенційного нанесення антимікробних сполук зі слини; облизування пальців з подальшим притисканням до рани; промокання листям; пережовування рослинних матеріалів та їх безпосереднє нанесення на рани.

Дослідники також зафіксували гігієнічні практики, включаючи очищення геніталій листям після спарювання та витирання анусу листям після дефекації, що може допомагати запобігати інфекціям. Усі рослини, які шимпанзе використовували для зовнішнього догляду, були ідентифіковані; виявилося, що деякі з них мають хімічні властивості, які можуть покращувати загоєння ран.

Серед семи випадків просоціальної допомоги було зафіксовано чотири випадки лікування ран, два випадки допомоги у видаленні пасток та один випадок допомоги з гігієною. Важливо відзначити, що допомога надавалася незалежно від статі чи віку, а в чотирьох випадках — генетично неспорідненим особинам.

Докторка Фрейманн зазначає, що ці спостереження доповнюють докази з інших місць про те, що шимпанзе здатні розпізнавати потребу чи страждання інших і вживати цілеспрямованих заходів для їх полегшення, навіть коли це не дає прямої генетичної переваги.

Дослідники визнають певні методологічні обмеження свого дослідження. Різний рівень звикання спільнот Сонсо та Вайбіра до присутності людей створює спостережувальне упередження, особливо щодо рідкісних проявів поведінки, як-от просоціальна медична допомога. Крім того, хоча були задокументовані рослини, які використовуються в медичних цілях, потрібні додаткові фармакологічні аналізи для підтвердження їхніх специфічних лікувальних властивостей та ефективності.

Дослідження було опубліковано в журналі Frontiers in Ecology and Evolution, і науковці закликають до подальших досліджень соціальних та екологічних контекстів надання допомоги, а також вивчення того, які особини надають і отримують допомогу.