Скелет стегозавра Apex переїхав у нову залу музею в Нью-Йорку

Американський музей природничої історії у Нью-Йорку вдруге за менш ніж рік організував переміщення одного з найбільших і найповніших скелетів стегозавра у світі. Скелет, який отримав назву Apex, включає близько 80 відсотків від орієнтовних 320 скам'янілих кісток динозавра. Його довжина становить 27 футів, а висота — 11 футів.

Музей уперше встановив Apex у грудні минулого року в атріумі Центру науки, освіти та інновацій імені Річарда Гілдера. Це сталося через п'ять місяців після того, як мільярдер із хедж-фонду Кеннет Гріффін придбав скам'янілість віком 150 мільйонів років на аукціоні за 44,6 мільйона доларів — приблизно в 10 разів більше за попередню оцінку. Експозиція дала громадськості можливість побачити скелет розміром зі слона з характерними рядами кісткових пластин уздовж обох боків хребта, але у співробітників музею не вистачило часу для підготовки інформаційних та освітніх експонатів, а палеонтологи не встигли повністю дослідити окремі скам'янілості.

Тому на початку вересня установа прибрала Apex з публічного огляду, повідомила представниця музею, щоб перемістити динозавра, який датується пізнім юрським періодом, у більш придатне місце. Новий дім скелета розташований поруч із встановленими залами динозаврів та скам'янілостей музею, де також знаходяться відомі рептилії, як-от тиранозавр рекс і титанозавр. Переміщення Apex на четвертий поверх також дозволило музею включити більше експонатів та іншої інформації про динозавра.

Розбирання Apex дало вченим музею можливість ретельно задокументувати розмір, форму та структуру кожної скам'янілості. Ці дані будуть доступні палеонтологам у всьому світі і можуть допомогти їм знайти відповіді на фундаментальні питання про стегозаврів, зокрема про те, наскільки швидко вони росли і як довго жили.

Apex мав відкритися для публіки у новому домі в середині або наприкінці жовтня. Очікується, що він залишиться там до кінця 2028 року, коли Гріффін зможе продовжити позику.

Хоча Купер зазначив, що переміщення можна було завершити менш ніж за тиждень, музей прибрав Apex з експозиції більш ніж на місяць, щоб дати вченим час для цифрового документування кожної з приблизно 250 скам'янілостей, що його складають.

«Цей місячний період, коли зразок демонтований, був нашою можливістю вивчити різні аспекти кісток», — сказав Роджер Бенсон, куратор музею, відповідальний за викопні амфібії, рептилії, птахи та рослини, на початку процесу переміщення. «У нас уже були чудові тривимірні моделі поверхні скелета, але ці моделі зазвичай не показують нам, що відновлено, а що оригінальне».

Розбирання динозавра шляхом вилучення кожної скам'янілості з каркаса та розміщення їх у спеціально підігнаних подушках з поліуретанової піни всередині дерев'яних ящиків ручної роботи зайняло менше двох днів, як і зворотний процес на четвертому поверсі. Купер керував роботою з обох боків за допомогою двох співробітників.

«Це точно, дуже повно і чітко показує різницю між справжнім матеріалом і відновленим матеріалом у трьох вимірах», — сказав Бенсон. «Це особливо важливо для черепа. Череп, бачите, має багато оригінального матеріалу, але може бути досить складно відрізнити оригінальний від відновленого матеріалу, просто дивлячись ззовні».

Збір якомога більшої кількості даних за обмежений час був важливим, оскільки Apex належить приватній особі, а не установі. Це викликало занепокоєння щодо того, наскільки доступною буде така важлива знахідка для вчених.

«Скам'янілість перебуває у приватній власності, але одна з наших робіт тут — дійсно точно записати наукові дані — точні, високороздільні наукові дані — які можуть бути доступними назавжди», — сказав Бенсон на піку своїх зусиль зі збору даних. «Ось чому це дійсно важливий період для нас».

Бенсон також отримав дозвіл Гріффіна взяти невеликий зразок найбільшої кістки Apex — стегнової кістки довжиною 45 дюймів. Вчений сказав, що його цікавить внутрішня структура кістки, яка росла шар за шаром, залишаючи запис про життя тварини. «Це включає такі речі, як щорічні мітки росту, які трохи схожі на кільця дерев», — додав він.

Поєднання інформації від Apex, якого він описав як «велику стару особину», з інформацією від інших стегозаврів різних розмірів і віку може допомогти палеонтологам дізнатися більше про історію життя повільних травоїдних. Apex навряд чи врегулює дебати про призначення характерної фізичної риси стегозавра — показних кісткових пластин, що тягнуться вздовж хребта (ймовірно, «декоративні структури, подібні до оперення птахів або комірця деяких ящірок», сказав Бенсон). Однак Apex може допомогти палеонтологам зробити висновок про те, наскільки швидко росли стегозаври і як довго вони зазвичай жили.

Судячи з великого розміру та зрощених хребців, Apex прожив довге життя і мав мирну смерть. Скелет не показує жодних ознак бойових ран або посмертного поїдання іншими тваринами. «Якщо поєднати розмір, повноту та збереження кісток, це найкращий стегозавр, якого я бачив», — сказав Род Шітц, куратор Музею палеонтології Університету Брігама Янга, газеті The New York Times після огляду скам'янілостей перед їх продажем.

Купер розповів, що виявив Apex, коли він і друг шукали скам'янілості на власності Купера в окрузі Моффат, штат Колорадо, поблизу міста з відповідною назвою Динозавр. «Ми фактично знайшли двох стегозаврів того дня», — сказав він в інтерв'ю в музеї на початку процесу розбирання. «Вони були на відстані кількох сотень метрів один від одного. Спочатку я думав, що це менш повний з двох, тому що він був згорнутий назад. Його спина стирчала, тому я думав, що вся передня частина зникла».

Тому Apex «сидів у землі, поки ми розкопували іншого», — згадував Купер. «Він пробув у землі понад рік. Коли ми взялися за нього, ми зрозуміли, що він був згорнутий сам на себе. Це був надзвичайно щасливий час», — сказав він. «Я зібрав усіх — всю команду — туди, і ми змогли виконати все картографування та розкопки за 10 днів, тому що був жовтень, і ми не хотіли залишати його на зиму».