Сліди динозаврів Юрського періоду знайшли на острові Скай Шотландія

Нове палеонтологічне відкриття на шотландському острові Скай проливає світло на життя гігантських рептилій, що населяли цей регіон у далекому минулому. Згідно з дослідженням, опублікованим 2 квітня 2025 року у фаховому виданні PLOS ONE групою вчених на чолі з Тоном Блейкслі з Університету Единбурга, виявлено нове місцезнаходження з понад 130 скам’янілими слідами динозаврів. Ці унікальні свідчення минулого датуються середньоюрським періодом, приблизно 167 мільйонів років тому, і надають безцінну інформацію про поведінку та поширення динозаврів на критичному етапі їхньої еволюційної історії. Місцезнаходження, умовно назване «Приховане місце» («A Hidden Place»), розташоване в районі Пункту Принца Чарльза (Prince Charles’s Point) і являє собою кам'янисту поверхню давньої субтропічної лагуни.

Відбитки, що чудово збереглися в шарах гірських порід зі слідами брижів, варіюються за розміром від 25 до 60 сантиметрів у довжину. Палеонтологи виділили два основних типи слідів. Перший тип — трипалі відбитки, характерні для двоногих хижих динозаврів із групи тероподів. Другий тип — округліші, великі сліди, порівнянні за розміром з автомобільною шиною, залишені чотириногими рослиноїдними завроподами — гігантами з довгими шиями. Ретельний аналіз морфології слідів та їх порівняння з відомими скелетними рештками динозаврів, знайденими раніше на території Великої Британії, дозволив припустити, хто саме міг залишити ці відбитки. Найбільш імовірними «авторами» трипалих слідів вважаються великі тероподи, подібні до Мегалозавра (Megalosaurus). Округлі ж сліди, ймовірно, належать раннім представникам групи неозавроподів, близьким до Цетіозавра (Cetiosaurus). Обидва ці роди динозаврів відомі за скам’янілими кістками, знайденими на Британських островах, що підтверджує ймовірність їхньої присутності на острові Скай у середній Юрі.

Особливу цінність знахідці надає наявність не просто поодиноких відбитків, а цілих доріжок слідів — послідовностей кроків, залишених однією особиною. Деякі з цих доріжок простягаються на значну відстань, а найдовша сягає понад 12 метрів. Це один із найдовших ланцюжків слідів динозаврів, відомих на острові Скай. Аналіз відстані між слідами та їхньої орієнтації вказує на те, що динозаври рухалися повільним кроком. Цікаво, що доріжки не демонструють якогось узгодженого напрямку руху чи ознак взаємодії між різними особинами. Це свідчить про те, що динозаври, ймовірно, просто безцільно блукали мілководдям лагуни, можливо, в різний час, залишаючи свої сліди на м'якому мулистому дні. Для кращої візуалізації та аналізу деяких слідів були створені їхні цифрові тривимірні моделі, що дозволило детальніше вивчити їхню структуру.

Нове місцезнаходження підтверджує попередні дані про те, що завроподи юрського періоду часто відвідували мілководні лагунні середовища на території сучасної Шотландії. Однак, ця конкретна ділянка має свої особливості. Дослідники відзначають тут вищу пропорцію слідів хижих тероподів порівняно з іншими подібними локаціями на острові Скай та в інших регіонах. Це може свідчити про певні відмінності в умовах середовища давніх лагун, можливо, ця конкретна лагуна була привабливішою для хижаків або ж вони частіше заходили на цю ділянку мілководдя. Ще однією інтригуючою особливістю є відсутність на цій ділянці слідів інших груп динозаврів, таких як стегозаври чи орнітоподи (качконосі динозаври). Проте, чи означає це, що ці тварини дійсно були відсутні в цьому конкретному середовищі, чи вони просто не залишили слідів саме на цій ділянці, залишається нез'ясованим. Можливо, майбутні знахідки допоможуть відповісти на це питання.

Як зазначають автори дослідження: «Сліди в Пункті Принца Чарльза надають захоплююче уявлення про поведінку та екологічне поширення м’ясоїдних тероподів та рослиноїдних довгошиїх завроподів у важливий період їхньої еволюції. На острові Скай ці динозаври явно віддавали перевагу мілководним лагунним середовищам перед відкритими, висушеними мулистими рівнинами». Дослідники також підкреслюють унікальність самої локації, яка має й історичне значення. Саме в цьому районі острова Скай, за переказами, висаджувався і переховувався Красунчик Принц Чарлі (Bonnie Prince Charlie) під час своєї втечі Шотландією після поразки в битві при Каллодені у 1746 році. Таким чином, це місце поєднує в собі сліди глибокої геологічної історії та відносно недавніх подій людської історії.

Процес дослідження та історія відкриття 131 сліду динозаврів у Пункті Принца Чарльза задокументовані у супровідному документальному фільмі, створеному за участю Тона Блейкслі, магістра Единбурзького університету, який очолював дослідницькі зусилля. Робота палеонтологічної групи PalAlba на острові Скай підтримується грантами від Національного географічного товариства (National Geographic Society) та премією Філіпа Леверхульма (Philip Leverhulme Prize), присудженою професору Стівену Брузатте, одному зі співавторів дослідження та відомому палеонтологу.

Це відкриття ще раз підтверджує статус острова Скай як одного з найважливіших у світі місць для вивчення середньоюрського періоду — часового відрізка, який досі залишається відносно маловивченим у глобальному масштабі, але є критично важливим для розуміння еволюції динозаврів, зокрема появи гігантських завроподів та великих хижих тероподів. Кожна нова знахідка слідів чи кісток на цьому шотландському острові додає цінні фрагменти до мозаїки життя на Землі мільйони років тому.