Спека у Сіднеї фіксується частіше, ніж це було раніше

Масштабне дослідження, опубліковане в журналі Weather and Climate Extremes, виявило суттєві розбіжності між даними офіційних метеостанцій та показниками спеціального обладнання, встановленого в 274 точках Великого Західного Сіднея. Результати демонструють, що кількість днів з температурою понад 35 градусів Цельсія значно перевищує офіційну статистику Бюро метеорології (BOM).

Керівник дослідження, професор міського управління та планування Західносіднейського університету Себастьян Пфауч, наголошує на критичній важливості цих знахідок. За його словами, це перше масштабне дослідження, яке чітко демонструє розбіжності між реальними температурами та офіційними вимірюваннями BOM, що призводить до недостатнього інформування населення про небезпечні теплові явища.

Дослідники зосередили увагу на районах Камберленд, Парраматта та Кемпбеллтаун влітку 2019 року, а наступного року — на районі Пенріт. Порівняння зібраних даних з офіційними записами BOM виявило значні розбіжності. Наприклад, у Камберленді було зафіксовано 15 днів з температурою понад 40°C, тоді як BOM повідомило лише про один такий день. У Кемпбеллтауні період сильної спеки тривав 10 днів замість офіційно зареєстрованих чотирьох.

Професор містобудування та керівник Школи будівельного середовища Технологічного університету Сіднея Джуа Сільєрс пояснює, що міське середовище природно посилює ефект тепла через особливості забудови. Наявність темних доріг, чорних дахів та обмежених зелених зон у Західному Сіднеї, який вже є теплішим за прибережні райони, призводить не лише до посилення спеки, а й до її тривалішого утримання.

Ситуація ускладнюється тим, що в багатьох районах взагалі відсутні офіційні метеостанції BOM. Це створює «сліпі зони» у розумінні реальних температурних умов у міському середовищі. Професор Пфауч підкреслює, що в таких районах як Камберленд, Кемпбеллтаун та Блектаун місцева влада не має точних даних про умови життя та праці населення.

Спека вже є головною причиною смертності та госпіталізації серед усіх природних катастроф в Австралії. За прогнозами Кліматичної ради, до 2050 року екстремальні температури подвояться на третині території країни при поточному рівні викидів вуглецю. Доктор Енджі Боун з Інституту сталого розвитку Монаша відзначає пряму кореляцію між підвищенням температури та збільшенням кількості смертей, госпіталізацій та викликів швидкої допомоги.

Результати дослідження мають значення не лише для Сіднея, але й для інших міських районів Австралії — від південно-західного Брісбена до Батерста, Бендіго та передмість Мельбурна. Професор Пфауч наголошує на необхідності негайних дій для підготовки до екстремальної спеки, яка може зробити деякі райони непридатними для життя. «Це має відбутися зараз», — підкреслює він, вказуючи на ще більшу терміновість проблеми, ніж вважалося раніше.