США та Індія уклали історичну торговельну угоду щодо постачання енергоносіїв

Сполучені Штати Америки та Індія досягли визначної домовленості щодо нової торговельної угоди, яка може суттєво вплинути на глобальний енергетичний ринок та геополітичну ситуацію. Віцепрезидент США Дж. Д. Венс офіційно підтвердив досягнення домовленості після зустрічі з прем'єр-міністром Індії Моді 21 квітня, заявивши про остаточне узгодження умов торговельних переговорів.

Угода була ініційована на тлі загрози запровадження тарифів з боку адміністрації Трампа. Важливим чинником стало оголошення 90-денної паузи щодо застосування взаємних тарифів, які могли б підвищити мита на індійський експорт, що надало Індії можливість для переговорів.

Особливу увагу в угоді приділено енергетичній складовій. За словами Венса, США мають намір збільшити обсяги постачання енергоносіїв до Індії та допомогти країні в розвідці власних ресурсів, включаючи офшорні родовища природного газу та поклади критично важливих мінералів.

Для Індії ця угода відкриває перспективи досягнення довгострокової мети — енергетичної самодостатності, що раніше здавалося майже неможливим з огляду на прогнозоване стрімке зростання попиту на енергоносії. За оцінками експертів, Індія демонструватиме найшвидші темпи зростання споживання енергії серед великих економік світу протягом наступних двох десятиліть.

Важливо зазначити, що Індія все ще значною мірою залежить від споживання вуглеводнів. Навіть у великих містах країни регулярно трапляються перебої з електропостачанням, що змусило уряд відтермінувати досягнення вуглецевої нейтральності до 2070 року. У документах щодо участі країни в Паризькій угоді ООН чітко визначено пріоритет внутрішньої енергетичної безпеки над міжнародними кліматичними зобов'язаннями.

Наразі Індія імпортує понад 85% необхідної сирої нафти та близько 50% природного газу. Уряд планує більш ніж подвоїти частку природного газу в енергетичному балансі країни до 15% до 2030 року. Американські постачальники скрапленого природного газу (СПГ) вже випередили Об'єднані Арабські Емірати і стали другим за величиною постачальником СПГ до Індії після Катару.

Ключову роль у реалізації нової угоди відіграватиме індійська державна газова компанія GAIL Limited. 11 квітня компанія оголосила тендер на закупівлю 1 мільйона метричних тонн СПГ на рік з існуючого або нового американського проєкту зі зрідження газу, який має розпочати роботу до 2030 року. Угода може бути продовжена на 5−10 років, що свідчить про довгострокову зацікавленість Індії в американських поставках.

Варто зазначити, що GAIL була змушена призупинити подібний процес у 2023 році через заборону експортних дозволів на проєкти СПГ, запроваджену адміністрацією Джо Байдена. Ситуація змінилася лише після повернення адміністрації Трампа до Білого дому в 2024 році та скасування цієї заборони.

Timing угоди має стратегічне значення, оскільки посилює позиції Індії як противаги Китаю. Альянс Quad, до якого входять США, Індія, Японія та Австралія, отримує додаткову вагу завдяки зміцненню енергетичної безпеки та економічного впливу Індії.

Готовність США ділитися технологіями та експертними знаннями, як наголосив Венс, може посилити автономність Індії та зменшити її залежність від постачальників, які можуть мати ворожі наміри. Це особливо важливо в контексті активізації торговельної експансії Китаю в Південно-Східній Азії та його спроб пом'якшити вплив американських тарифів.

Нова торговельна угода між США та Індією демонструє прагматичний підхід до енергетичної політики, де сланцевий бум у США ідеально відповідає зростаючим енергетичним потребам Індії. Це співробітництво може стати початком нової ери у глобальній енергетичній політиці, де країни відстоюють своє право на енергетичну достатність та економічне самовизначення.