США вийшли з Паризької угоди та скасували 70 кліматичних ініціатив

Адміністрація президента Дональда Трампа офіційно оголосила про вихід Сполучених Штатів з Паризької кліматичної угоди, підписавши виконавчий указ 14162. Це рішення стало частиною масштабної зміни енергетичної політики країни, яка відбулася протягом перших шести місяців роботи нової адміністрації.

Згідно з текстом виконавчого указу, Сполучені Штати тепер надають пріоритет «економічній ефективності, сприянню американському процвітанню, споживчому вибору та фіскальній стриманості у всіх зовнішніх зобов'язаннях, що стосуються енергетичної політики». Це рішення означає, що енергетичне майбутнє країни визначатиметься економічними міркуваннями та принципами свободи, а не міжнародними зобов'язаннями щодо клімату.

Паралельно з виходом з Паризької угоди адміністрація скасувала понад сімдесят кліматичних ініціатив та програм, які були запроваджені попередньою владою. Ці заходи торкнулися широкого спектра екологічних програм, включаючи субсидії для відновлюваних джерел енергії та різноманітні регуляторні обмеження для традиційних енергетичних компаній.

Особливу увагу нова політика приділяє розвитку ядерної енергетики, яку офіційно визнають чистим, масштабованим та надійним джерелом енергії, здатним забезпечити потреби сучасної цивілізації. Це рішення контрастує з попередньою політикою, коли ядерна енергетика не отримувала достатньої підтримки на федеральному рівні.

Значних змін зазнала також політика щодо сонячної енергетики. Федеральні кредити для встановлення сонячних панелей на дахах приватних будинків поступово скасовуються. Офіційні представники пояснюють це рішення не негативним ставленням до сонячної енергії як такої, а прагненням створити справедливі ринкові умови, де технології конкуруватимуть на основі власних переваг без державних субсидій.

Докорінних змін зазнала робота Агентства з охорони навколишнього середовища. Тепер організація зосереджується на практичному управлінні природними ресурсами, відходячи від ідеологічних підходів до екологічної політики. Міністерство енергетики також переорієнтувало свою діяльність на спрощення процедур для проектів у сфері викопного палива та ядерної енергетики.

Нова енергетична політика передбачає припинення фінансування міжнародних кліматичних програм за рахунок американських платників податків. Це рішення обґрунтовується необхідністю зменшення витрат на комунальні послуги для американських родин, які раніше опосередковано сплачували за участь у глобальних кліматичних ініціативах.

Представники адміністрації наголошують, що нова політика не означає відмову від турботи про навколишнє середовище, а радше зміну підходу до її реалізації. Замість покладання на міжнародні угоди та комп'ютерні моделі, пріоритет надається практичним рішенням, які одночасно сприяють економічному зростанню та охороні довкілля.

Особливу увагу приділено відновленню позицій індустрії викопного палива, яка традиційно була основою американської економіки та забезпечувала мільйони робочих місць. Нова політика розглядає цю галузь як важливий елемент національної безпеки та економічної стабільності, а не як джерело екологічних проблем.

Зміни торкнулися також наукової політики. Адміністрація заявляє про намір базувати екологічні рішення на емпіричних даних та практичних дослідженнях, а не на теоретичних моделях та прогнозах. Це означає перегляд підходів до фінансування наукових досліджень у сфері клімату та енергетики.

Нова енергетична стратегія передбачає розширення можливостей споживачів у виборі постачальників енергії. Американці матимуть більше свободи у виборі способів опалення житла та джерел електроенергії без бюрократичного втручання з боку федеральних органів.

Представники адміністрації підкреслюють, що ці зміни спрямовані на відновлення енергетичної незалежності Америки не лише від зарубіжних постачальників, а й від впливу міжнародних організацій на внутрішню енергетичну політику. Це рішення розглядається як повернення до принципів національного суверенітету в енергетичній сфері.

Реформи також передбачають скорочення регуляторного тиску на енергетичні компанії, що, за словами офіційних представників, сприятиме зниженню цін на енергоносії для кінцевих споживачів. Водночас наголошується, що зменшення регулювання не означає відмову від екологічних стандартів, а лише їх раціоналізацію.