Сталий розвиток сільських територій: нова методика оцінки потенціалу України

Група українських науковців з Інституту агроекології і природокористування НААН, Ужгородського національного університету та Інституту демографії НАН України здійснила фундаментальне дослідження, спрямоване на вдосконалення методики оцінки розвитку сільських територій України.

Дослідження виявило низку критичних тенденцій у розвитку сільських регіонів країни. Зокрема, протягом 2020−2024 років спостерігалося зменшення реальних обсягів податків, сплачених сільськогосподарськими підприємствами, на 27,5%. Частка таких надходжень у зведеному бюджеті скоротилася на 33,7%. Водночас у сільській місцевості рівень безробіття зріс на 13,1%, а чисельність робочої сили працездатного віку зменшилася на 4,1%.

Науковці розробили унікальну трирівневу систему інтегрованих показників, яка враховує екологічні, соціальні та економічні чинники. Методика включає комплексну оцінку за такими напрямками: екологічна ситуація, відтворення та розселення населення, сфера зайнятості та умови проживання.

Ключовою особливістю дослідження стало створення замкненої структурно-логічної схеми оцінювання сталого розвитку сільських територій. Вона складається з п'яти взаємопов'язаних блоків: визначення впливових факторів, обґрунтування методологічних засад, формування системи показників, розрахунок інтегральних показників та їх апробація.

Вчені виявили, що екологічні паспорти територіальних громад часто не містять достатньої інформації про стан сільських територій, що обмежує можливості аналізу та стратегічного планування. Особливо гострими є проблеми доступу сільського населення до централізованого водопостачання, медичних послуг та скорочення земель під органічним виробництвом.

Дослідження показало низький рівень кореляції між екологічними показниками та соціальним розвитком сільських територій. Це вказує на необхідність комплексного підходу до управління сільськими територіями.

Запропонована методика передбачає шестирічний плановий період стратегічного управління, який враховує процеси децентралізації, забезпечення екологічної рівноваги та розвиток соціальної інфраструктури. Основними пріоритетами визначено:

1. Покращення екологічного стану земельних ресурсів
2. Розвиток сфер зайнятості в межах територіальних громад
3. Підтримка демографічної ситуації
4. Раціоналізація поселенської мережі
5. Нарощування потенціалу сталого розвитку

Особливої актуальності дослідження набуває в контексті повоєнного відновлення України. Результати дозволять сільським громадам більш ефективно використовувати ресурсний потенціал, підвищувати доходи та якість життя населення, а також зберігати та розвивати навколишнє середовище.

Науковці наголошують на необхідності продовження досліджень, особливо в умовах воєнного стану та подальшої відбудови країни. Перспективними напрямками визначено розробку сценаріїв розвитку сільських територій, створення практичних рекомендацій для підвищення ефективності використання місцевих ресурсів та порівняльний аналіз з міжнародними методиками.