Стажерка Колумбійської школи клімату досліджує шляхи протидії катастрофам

Стажування в Національному центрі готовності до катастроф (NCDP) відкрило для Мішель Розенфельд, старшокласниці з Академії округу Берген, новий погляд на проблеми кліматичної справедливості та реагування на надзвичайні ситуації.

Протягом року Мішель займалася різноманітними дослідницькими проєктами, зокрема аналізом міжнародних систем кліматичної справедливості та вивченням грантових можливостей. Особливу увагу вона приділила питанню залучення дівчат як рушійної сили змін у зменшенні ризиків катастроф.

Важливим етапом стажування стала участь у виставці Колумбійської школи клімату, де Мішель не лише познайомилася з фахівцями галузі, але й написала аналітичний блог для NCDP. Ця робота допомогла їй усвідомити важливість наративу в науковій комунікації та його вплив на сприйняття людьми наукових досліджень і політичних рішень.

Стажерка долучилася до написання розділу книги разом із дослідницькою командою NCDP, де зосередилася на журналістському висвітленні конкретних випадків. Її метою було показати старшокласників не просто як учнів, а як справжніх лідерів у питаннях кліматичної грамотності.

Дослідницька робота Мішель охопила широке коло питань: від аналізу наслідків урагану Мілтон та причин його недостатнього висвітлення в медіа до вивчення індексу ризику Управління ООН зі зменшення ризиків катастроф. Вона також порівнювала системи моніторингу небезпек у Сеулі та Нью-Йорку, досліджувала політичні меседжі щодо заперечення змін клімату та екологічні наслідки розвитку штучного інтелекту.

Особливу увагу Мішель приділила вивченню впливу виконавчих наказів часів президентства Трампа на державне фінансування та необхідність залучення приватних коштів. Це допомогло їй зрозуміти, наскільки робота з підвищення стійкості залежить від політичних структур та механізмів фінансування.

Одним із найвагоміших досягнень стажування стала презентація перед вчителями Нью-Йорка про впровадження освіти з питань катастроф у шкільну програму. Мішель поділилася власним досвідом навчання поза школою та окреслила потреби молоді у розумінні успадкованих екологічних викликів.

За словами Мішель, її стажування допомогло зрозуміти кілька ключових речей: стійкість залежить як від систем, так і від людей, і неможливо покращити одне без розуміння іншого. Дослідницька робота вимагає не лише збору даних, але й ефективної комунікації. Кліматична грамотність має формуватися змалку, а молодь здатна робити значний внесок у цю справу.

Досвід Мішель демонструє, що дослідницька робота не має вікових обмежень — вона доступна всім, хто має допитливість, мотивацію та готовність ставити складні запитання. Головним висновком стало розуміння того, що усвідомлення проблеми — це лише початок, а справжній виклик полягає у перетворенні знань на конкретні дії.