Суперкросівки для бігу: чи варто їх використовувати звичайним людям

Високотехнологічні кросівки для бігу, які отримали назву суперкросівки, більше не є привілеєм лише елітних спортсменів. Ці інноваційні моделі взуття, які раніше можна було побачити виключно на Олімпійських іграх та інших великих змаганнях з бігу, тепер стали доступними для звичайних любителів. Їх можна зустріти як на світових змаганнях, так і на звичайних суботніх пробіжках у парку.

У 2016 році на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро Еліуд Кіпчоге, єдина людина у світі, яка пробігла марафон менш ніж за дві години, використовував ранній прототип Nike Vaporfly. Це взуття було легшим за традиційні бігові кросівки та мало жорстку вигнуту пластину в поєднанні з новим типом піни, розробленої для покращення показників. З того часу багато спортивних брендів створили власні версії суперкросівок, які активно рекламуються серед любителів бігу, що прагнуть покращити свої особисті рекорди. Втім, така інновація коштує недешево — ціна часто перевищує звичайні бігові кросівки на 100 австралійських доларів.

Суперкросівки зазвичай поєднують три ключові особливості. По-перше, це пластина з вуглецевого волокна, яка допомагає рухати стопу вперед. По-друге, шари спеціалізованої піни, які стискаються та відскакують краще, ніж у традиційному біговому взутті. По-третє, вигнутий дизайн, який сприяє плавнішому та ефективнішому переходу через кожен крок. Ця технологія викликала суперечки, адже критики та керівні органи ставлять під сумнів, чи не розмиває така технологія межу між спортивними здібностями та нечесною перевагою.

Суперкросівки спочатку розроблялися для максимізації показників елітних спортсменів. Дослідження показали, що вони покращують економічність бігу на 2,7 відсотка, що може призвести до швидших результатів у змаганнях. Цей висновок базується на незалежному огляді десяти досліджень суперкросівок, деякі з яких фінансувалися виробниками взуття.

Однак деякі ключові матеріали, використані в суперкросівках, мають обмежену довговічність, що може вимагати від користувачів частішої заміни взуття. Наразі точно невідомо, наскільки частіше потрібно купувати нові пари. Хоча суперкросівки тепер продаються любителям бігу, дослідження вказують, що найбільші переваги отримують високотреновані бігуни, які бігають на високих швидкостях.

Проте показники ефективності не є єдиним фактором для розгляду. Дослідники почали ставити під сумнів, чи не можуть саме ті особливості, які мають підвищувати продуктивність, насправді збільшувати ризик травм, пов'язаних з бігом.

Ранні повідомлення про те, що бігуни отримували стресові переломи середньої частини стопи після переходу на суперкросівки, викликали занепокоєння щодо безпеки в спільноті бігунів. Хоча точні механізми цих травм ще не зрозумілі, вони, ймовірно, пов'язані з невідповідністю між навантаженнями, до яких звикли кістки, м'язи та сухожилля, і зміненим навантаженням, спричиненим новим взуттям.

Пластини з вуглецевого волокна роблять суперкросівки жорсткішими та важчими для згинання. Це обмежує рух стопи, що, у свою чергу, збільшує навантаження на середню частину стопи та довгі кістки стопи, які є типовими місцями травм кісток, пов'язаних з бігом. Крім того, товстіші підошви в суперкросівках можуть дозволити більший рух кісток середньої частини стопи вниз, додаючи стрес у цій ділянці.

Однак протилежний вплив на навантаження кісток відбувається в ділянці гомілки, де суперкросівки можуть зменшити накопичення навантаження на велику гомілкову кістку під час тривалого бігу.

Експерти зазвичай рекомендують залишати суперкросівки для днів змагань або ключових тренувальних сесій. Потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти їхній довгостроковий вплив. Тому будь-яке рішення про використання суперкросівок для тренувань має бути ретельно обміркованим та спланованим.

Незалежні дослідження виявили, що деякі бігуни відчувають, що в суперкросівках легше бігати, що може заохочувати до частіших та інтенсивніших тренувань. Але раптове збільшення щотижневого бігу може підвищити ризик травми, пов'язаної з тренувальним навантаженням, особливо враховуючи збільшене навантаження на кістки стопи, пов'язане з суперкросівками.

Однак якщо бігуни обмежують використання суперкросівок під час тренувань і дають своєму тілу час адаптуватися до змінених моделей навантаження, швидших швидкостей та більших відстаней, можуть бути переваги. Ранні результати досліджень з нещодавніх міжнародних конференцій відображають неоднозначну картину ризику травм. Дослідження зі Сполучених Штатів виявило, що бігуни, які тренувалися для напівмарафону в суперкросівках, мали приблизно вдвічі менший ризик травмуватися порівняно з тими, хто використовував традиційне взуття. Водночас шведське дослідження, яке відстежувало бігунів протягом дев'яти місяців, не виявило різниці в рівні травматизму. Жодна з цих дослідницьких груп не розкрила джерела фінансування у своїх опублікованих звітах, тому участь виробників взуття невідома.

Хоча докази все ще розвиваються, є кілька практичних кроків, які бігуни можуть розглянути, якщо вирішать використовувати суперкросівки. Суперкросівки можуть допомогти досягти цілей у день змагань, однак вони дорогі, можуть зношуватися швидше за традиційні бігові кросівки і, ймовірно, непотрібні, якщо людина бігає виключно для здоров'я. Якщо потрібен приріст продуктивності від суперкросівок, необхідно дати тілу час адаптуватися до них під час тренувальних пробіжок.

Вплив тривалого використання суперкросівок невідомий, тому їх слід використовувати вибірково, доки не з'явиться додаткова інформація. Якщо є історія стресових переломів стопи, слід бути дуже обережними з використанням суперкросівок, враховуючи потенційно підвищений ризик перелому середньої частини стопи. Якщо під час випробування суперкросівок виникає дискомфорт, це може бути попереджувальним знаком проблем з травмами. У разі болю або дискомфорту слід повернутися до взуття, яке не викликає проблем, та звернутися за медичною консультацією.