Супутникове картування змін землекористування приморських регіонів України

Вчені з Інституту ринкових та економіко-екологічних досліджень НАН України провели унікальне дослідження земельних ресурсів приморських регіонів України з використанням інноваційних технологій супутникового спостереження. Дослідження охоплює період з 2017 по 2022 роки та базується на аналізі знімків супутників Sentinel-2 з використанням глибокого машинного навчання.

Методологія дослідження включала застосування штучного інтелекту та нейронних мереж для класифікації земельного покриву за дев'ятьма основними категоріями: вода, дерева, заболочена рослинність, сільськогосподарські угіддя, забудовані території, голий ґрунт, сніг/лід, хмари та пасовища.

Дослідження охопило шість адміністративних регіонів: Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку області та Автономну Республіку Крим. Науковці детально проаналізували просторово-часову динаміку земельного покриву, враховуючи складну геополітичну ситуацію в регіоні.

Ключові результати дослідження показали значні трансформації земельних ресурсів протягом досліджуваного періоду. Зокрема, встановлено, що:

1. Сільськогосподарські землі становлять левову частку земельного фонду приморських регіонів — від 62% (у Криму) до 87% (у Миколаївській області).
2. Водні об'єкти найбільше представлені в Запорізькій області, займаючи близько 5% території.
3. Лісистість та щільна рослинність найбільше представлені в Автономній Республіці Крим — близько 10% території.
4. Забудовані території найбільшу частку мають у Донецькій області — близько 9%.

Дослідження виявило цікаві тренди земельних трансформацій. Зокрема, в Одеській області спостерігалося поступове зменшення сільськогосподарських земель, натомість збільшення площі пасовищ. У Херсонській області зафіксовано зменшення забудованих територій через військові дії.

Науковці особливо наголошують на потенціалі розробленої методики для моніторингу земельних ресурсів. Використання штучного інтелекту та супутникових знімків дозволяє швидко та точно оцінювати зміни земельного покриву на великих територіях.

Унікальність дослідження полягає в комплексному підході до аналізу земельних ресурсів з урахуванням складної геополітичної ситуації. Методика може бути корисною не лише для наукових досліджень, але й для прийняття управлінських рішень у сфері землекористування, екологічного моніторингу та територіального планування.