Синестезія та вивчення мов: як кольори допомагають запам'ятовувати слова
Синестезія — це незвичайний феномен, при якому людина може відчувати додаткові сенсорні асоціації, такі як бачення кольорів при читанні слів. Вчені доводять, що цей феномен може значно покращувати здатність до вивчення мов та розвитку пам’яті.
Синестезія є рідкісним неврологічним явищем, яке зустрічається приблизно у 4,4% населення. Вона проявляється у різних формах: від зв'язку між звуками і кольорами до сприйняття чисел через відчуття текстури. Дослідження показують, що синестети можуть легше запам’ятовувати слова, структуру речень і навіть граматичні правила завдяки кольоровим асоціаціям.
Одним із таких людей є Смадар Фріш, яка має графемно-колірну та звуково-колірну синестезію. Вона описує свій досвід як «кольоровий вибух» при читанні слів. Спочатку це заважало їй зосереджуватись на навчанні, але після вивчення феномену вона навчилася використовувати кольори для швидкого запам’ятовування слів. Фріш розробила власну систему кольорового кодування, яка допомогла їй опанувати кілька іноземних мов.
Юлія Сімнер, директорка Лабораторії досліджень синестезії в Університеті Сассекса, разом із командою провела експеримент серед 6 000 дітей віком від 6 до 10 років. Вони виявили, що діти з синестезією демонструють значно кращі результати у тестах на словниковий запас, короткочасну пам’ять, увагу до деталей та креативність. Ці навички критично важливі для успішного вивчення мови.
У 2019 році група психологів з Університету Торонто провела ще один експеримент. Вони створили штучну мову, що складалася з безглуздих слів, і запропонували учасникам визначити закономірності в новому мовному середовищі. Синестети значно швидше розпізнавали патерни, що вказує на те, що їхнє сприйняття допомагає аналізувати мовні структури.
Одним із ключових аспектів синестезії є перенесення кольорових асоціацій з однієї мови на іншу. Наприклад, якщо для людини англійське слово «apple» має червоний відтінок, то аналогічне слово в іншій мові також може отримати червоний колір. Це спрощує запам’ятовування та використання нових слів.
Водночас не для всіх синестетів цей феномен є перевагою. Дослідниця Люсі Буве з Університету Тулузи виявила, що у деяких випадках подвійний процес обробки інформації через кольорові асоціації може ускладнювати сприйняття мовлення. Наприклад, жінка, яку вчені назвали VA, бачить кожен звук у вигляді кольорових плям. Це може викликати труднощі в спілкуванні, оскільки вона спочатку інтерпретує кольори, а потім розшифровує значення сказаного.
Попри це, більшість дослідників вважають синестезію корисною для когнітивного розвитку. Діти, які навчаються читати і писати, часто використовують кольорові асоціації як допоміжний механізм для запам’ятовування символів. Вчені припускають, що цей механізм може розвинутись у стійку форму синестезії в більш дорослому віці.
Вивчення синестезії допомагає краще зрозуміти, як працює людський мозок. Вона є не лише цікавим феноменом, а й важливим інструментом у вивченні когнітивних процесів. У майбутньому такі дослідження можуть сприяти розробці нових методик навчання мов та вдосконалення педагогічних підходів.
