Таємниці гірських струмків: Несподівані відкриття біорізноманіття Карпат

У червні 2024 року група українських науковців провела унікальне дослідження водних екосистем гірських струмків Полонини Руна в Українських Карпатах. Експедиція, до складу якої увійшли фахівці з Інституту гідробіології НАН України, Київського національного університету та інших наукових установ, вперше здійснила комплексне вивчення біологічного різноманіття цього регіону.

Дослідження охоплювало кілька струмків, розташованих на різних висотах — від 640 до 1400 метрів над рівнем моря. Науковці використовували сучасні методики гідробіологічних досліджень, зокрема модифіковану європейську схему відбору проб AQEM. Проби безхребетних збирали з різних субстратів — занурених каменів, дерев, рослинності та донних відкладів.

Результати дослідження виявилися надзвичайно цікавими. Загалом було ідентифіковано 95 найнижчих таксономічних одиниць (НІТ), що належать до 17 різних таксономічних груп. Найбільшу кількість НІТ представляли родини Chironomidae (комарі-дзвінці) — 27 одиниць, а також Trichoptera (волохокрильці) — 13 одиниць.

Особливістю дослідження стало виявлення унікальних екологічних преференцій водних організмів. Зокрема, деякі види мають чітку прив'язаність до водної рослинності, течії або специфічних біотопів. Наприклад, представники роду Orthocladiinae демонструють надзвичайно різноманітні життєві стратегії — від мешкання під крилами одноденок до існування у вологому моху.

Найбагатшим виявився струмок, що перетинає село Липовець. Незважаючи на антропогенний вплив (побутове сміття, випас худоби),ця водойма характеризується найвищими показниками таксономічного багатства — 14 таксономічних груп і 49 видів. Науковці пов'язують це з розташуванням струмка в лісовій зоні та наявністю постійного водотоку.

Важливим аспектом дослідження стала оцінка якості водного середовища. Використовуючи біотичні індекси EPT та PhFI, дослідники встановили, що більшість обстежених струмків мають статус «чистих вод» другого класу. Це свідчить про relatively незмінений екологічний стан гірських водойм.

Цікаво, що попри ретельне обстеження, науковці не виявили видів, які перебувають під загрозою зникнення. Однак вони наголошують на необхідності подальших досліджень, оскількиця робота базується лише на одноразовому відборі проб у червні.

Дослідження має важливе значення в контексті зростаючого антропогенного впливу на гірські екосистеми, зокрема через розвиток альтернативної енергетики. Вчені підкреслюють, що такі студії допомагають зберегти унікальне біологічне різноманіття Карпатського регіону.

Наукова робота була виконана колективом дослідників: Анжелікою Силаєвою, Олександром Цибульським, Олександром Усовим, Ярославом Ковганом та Миколою Герасименком — провідними фахівцями в галузі гідробіології та екології.

Результати дослідження не лише розширюють наукове уявлення про біорізноманіття українських гір, але й демонструють важливість ретельного вивчення навіть найменших водних екосистем.