Телескоп «Джеймс Вебб» виявив найдавніші галактичні групи у Всесвіті

Астрономи здійснили важливе відкриття у дослідженні ранньої історії Всесвіту, виявивши найбільшу вибірку галактичних груп за всю історію спостережень. Це стало можливим завдяки надпотужному космічному телескопу «Джеймс Вебб», який здатен фіксувати об'єкти в мільярд разів тьмяніші, ніж може побачити людське око.

Виявлені галактичні групи існували в період від 1 до 12 мільярдів років тому, що робить їх одними з найдавніших відомих науці структур у Всесвіті. Для порівняння, вік самої Землі оцінюється приблизно у 4,5 мільярда років, тобто ці галактики існували задовго до формування нашої планети.

Дослідження показало, що ранні галактики суттєво відрізнялися від тих, які ми спостерігаємо у відносно близькому космічному просторі сьогодні. Вони мали нерегулярну форму та характеризувалися інтенсивним зореутворенням. З часом галактики еволюціонували, набуваючи більш симетричних структур, а процеси формування нових зір у них поступово сповільнювалися.

Ці спостереження мають велике значення для розуміння еволюції галактик та їхньої взаємодії протягом історії Всесвіту. Вони також можуть надати важливі підказки щодо природи та розподілу темної матерії, формування та розвитку надмасивних чорних дір, а також термічної історії міжгалактичного газу.

Окрім цього, науковці виявили важливі дані щодо походження раку легень плоскоклітинного типу. Дослідники з Університетського коледжу Лондона ідентифікували специфічний тип клітин-попередників, з яких розвивається це захворювання. Вони встановили, що певна популяція базальних клітин у трахеї, які експресують ген Krt5, поступово витісняє інші типи клітин та стає домінуючою, перш ніж поширитися на легені.

Для підтвердження своїх висновків вчені провели експерименти на двох групах мишей, одна з яких піддавалася впливу канцерогенів. У групі, що зазнала впливу канцерогенів, деякі базальні клітини почали розмножуватися швидше за інші типи клітин, що експресують Krt5, і згодом стали домінуючими перед тим, як поширитися в легені.

Також було проведено дослідження щодо впливу NAD (нікотинамідаденіндинуклеотиду) на процеси старіння. Дослідники з Копенгагенського університету виявили, що зниження рівня NAD+ у скелетних м'язах мишей на 85% не прискорювало старіння і не впливало на загальний метаболізм організму.

Для уникнення впливу рівнів NAD на розвиток м'язової тканини, були використані генетично модифіковані миші, рівень NAD у яких можна було регулювати після досягнення ними дорослого віку. Навіть при значному зниженні рівня NAD, миші зберігали м'язову масу і не демонстрували негативних змін у фізичних показниках та силі. Єдиним помітним ефектом було підвищення енергетичного стресу під час фізичних навантажень, але загальні показники здоров'я організму та м'язів залишалися на рівні звичайних мишей.

Ці відкриття ставлять під сумнів поширене припущення про критичну роль високих рівнів NAD у підтримці здорової функції м'язів та сповільненні процесів старіння. Результати дослідження вказують на те, що зниження рівня NAD у м'язах, навіть значно нижче того, що спостерігається при природному старінні, не призводить до м'язової слабкості та не прискорює старіння м'язової тканини.