Токсична маскулінність: лише 3% чоловіків є справді токсичними

Протягом останнього десятиліття термін «токсична маскулінність» активно використовувався для пояснення різноманітних проблемних чоловічих поведінок. Проте масштабне дослідження Університету Окленда за участю понад 15 800 чоловіків показало, що справжня токсичність притаманна лише невеликій меншості.

Дебора Гілл Коун та її команда вперше створили емпіричне визначення токсичної маскулінності. Вони проаналізували вісім показників: центральність гендерної ідентичності, сексуальні упередження, нарцисизм, неприємність у спілкуванні, ворожий сексизм, доброзичливий сексизм, опозицію до запобігання домашньому насильству та соціальне домінування.

Використовуючи латентний профільний аналіз, науковці виділили п'ять категорій чоловіків. Найбільшу групу становлять «атоксичні» (35,4%) — чоловіки з низькими показниками проблемної поведінки. Далі йдуть «толерантні помірні» (27,2%), які приймають сексуальні меншини, та «нетолерантні помірні» (26,6%) з упередженнями щодо ЛГБТ-спільноти.

«Доброзичливо токсичні» (7,6%) демонструють патерналістський погляд на жінок, вважаючи їх крихкими створіннями, яких треба захищати. Найменшу групу становлять «ворожо токсичні» (3,2%) — саме вони є справді проблемними, демонструючи високі показники ворожого сексизму, нарцисизму та соціального домінування.

Ключовим відкриттям стало те, що сильна ідентифікація себе як чоловіка не означає токсичності. «Атоксичні» та «ворожо токсичні» чоловіки однаково сильно ідентифікують себе як чоловіків. Проблема не в тому, наскільки ти відчуваєш себе чоловіком, а в тому, як це проявляється.

Дослідження також виявило, що токсичність частіше трапляється серед старших, безробітних, самотніх чоловіків з нижчим рівнем освіти. Стабільні стосунки виявилися важливим захисним фактором проти ворожих форм маскулінності.

Науковці наголошують: щоб вирішити проблему токсичності, потрібно припинити звинувачувати чоловічість загалом і зосередитися на умовах — ізоляції, браку освіти та економічних труднощах, які роблять ворожість привабливою ідентичністю.