Тоні Блер розкритикував нераціональність кліматичної політики «нульових викидів»

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер виступив із гострою критикою сучасної кліматичної політики, назвавши її нераціональною та приреченою на провал. У передмові до нової доповіді Інституту Тоні Блера (TBI) політик висловив занепокоєння щодо поточного підходу до вирішення кліматичних проблем.

За словами Блера, політичні лідери здебільшого усвідомлюють ірраціональність поточних дебатів щодо зміни клімату, але бояться відкрито про це говорити через страх бути звинуваченими у запереченні кліматичних змін. Він наголошує, що хоча більшість людей визнає реальність кліматичних змін та їхній антропогенний характер, вони все більше відвертаються від політичного аспекту цього питання, вважаючи запропоновані рішення необґрунтованими.

Особливу увагу Блер приділяє проблемі несправедливого розподілу відповідальності між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. У розвинених країнах виборці відчувають, що їх змушують робити фінансові жертви та змінювати спосіб життя, хоча їхній вплив на глобальні викиди є мінімальним. Водночас країни, що розвиваються, стикаються з обмеженнями щодо інвестицій в енергетику через вимоги «зеленої» політики.

Блер підкреслює, що країни, які розвиваються, справедливо вважають, що мають право на розвиток, і ті держави, які вже досягли розвитку використовуючи викопне паливо, не мають морального права обмежувати їх у виборі найефективніших шляхів розвитку. Це створює серйозний конфлікт інтересів та перешкоджає впровадженню ефективної глобальної кліматичної політики.

Політик звертає увагу на те, що після періоду активних кліматичних дій та глобальних угод, зокрема Паризької угоди 2015 року, яка здавалася початком нової ери, спостерігається зворотна реакція проти таких ініціатив. Ця тенденція посилилася через зовнішні потрясіння, такі як пандемія COVID-19 та війна в Україні, що загрожує зірвати весь порядок денний кліматичних змін.

У відповідь на критику Блера уряд Великої Британії через Даунінг-стріт наполягає, що їхній підхід до досягнення нульових викидів має мінімальний вплив на життя людей. Однак експерти та політичні оглядачі, зокрема Джон Рентул, підтримують позицію Блера, відзначаючи його сміливість у визнанні «прогалини довіри» в серці кліматичної політики.

Критика Блера викликала значний резонанс у британських ЗМІ та політичних колах, оскільки він був одним із політиків, які сприяли впровадженню політики нульових викидів. Його нинішня позиція відображає зростаюче розуміння складності балансування між екологічними цілями та економічним розвитком, особливо в контексті глобальної нерівності.

Ця дискусія підкреслює необхідність переосмислення підходів до боротьби зі зміною клімату, враховуючи реальні економічні можливості різних країн та необхідність забезпечення справедливого переходу до сталого розвитку. Позиція Блера може стати каталізатором для більш прагматичного та збалансованого обговорення кліматичної політики на міжнародному рівні.