Трамп інвестує у термоядерну енергетику: злиття з TAE Technologies

Медіакомпанія Trump Media & Technology Group, більшість акцій якої належить президенту США Дональду Трампу, оголосила про злиття з американською приватною компанією TAE Technologies, що спеціалізується на термоядерній енергетиці. Вартість угоди перевищує 6 мільярдів доларів.

Згідно з умовами злиття, акціонери TAE та Trump Media отримають приблизно по 50 відсотків акцій об'єднаної компанії, яка стане однією з перших публічних термоядерних компаній у світі. Trump Media погодилася надати TAE до 200 мільйонів доларів готівкою при підписанні угоди та додаткові 100 мільйонів після початкової реєстрації. Угоду схвалили ради директорів обох компаній, її завершення очікується в середині 2026 року після отримання необхідних дозволів акціонерів та регуляторів.

У 2026 році об'єднана компанія планує розпочати будівництво першої у світі термоядерної електростанції комунального масштабу потужністю 50 мегават. Наступні електростанції матимуть потужність від 350 до 500 мегават. TAE використовує унікальний підхід до термоядерного синтезу, поєднуючи передову фізику прискорювачів та плазми. Як паливо компанія застосовує поширені нерадіоактивні елементи — водень та бор.

Технологія TAE базується на магнітній конфігурації з обернутим полем, керованій пучком частинок. Високоенергетичні атоми водню вприскуються в плазму, що робить систему стабільнішою та краще утримує енергію. Компанія з Каліфорнії стверджує, що це рішення є компактним та енергоефективним.

Однак експерти висловлюють скептицизм щодо обраного підходу. Реакція водню з бором вимагає температур запалення принаймні в 500 разів вищих, ніж реакція дейтерію з тритієм, яку використовують у провідних дослідницьких проектах на кшталт ITER. Основна проблема термоядерного синтезу полягає в утриманні плазми достатньо гарячою без витрат більшої енергії, ніж виробляє сама плазма.

Плазма дейтерію та тритію потребує температури близько 80 мільйонів градусів, і навіть за таких умов утримання тепла залишається невирішеною проблемою. Водень-борна реакція вимагає температур понад 5 мільярдів градусів, що робить завдання набагато складнішим. Крім того, комерціалізація дейтерій-тритієвого синтезу також має перешкоди — тритій надзвичайно рідкісний, у світі його існує лише близько 50 кілограмів, а реакція виробляє потік швидких нейтронів, що робить обладнання радіоактивним.

Критики зазначають, що жодна компанія досі не створила енергопродукуючий реактор навіть на технічно простішій дейтерій-тритієвій реакції. Тому заяви про готовність до комерціалізації складнішої водень-борної технології викликають сумніви у наукової спільноти.