Цифрова економіка може спричинити системну кризу

Життя людей тісніше пов'язане з цифровими системами, ніж будь-коли раніше, що підвищує вразливість та небезпеку для користувачів. Від витоків даних, як порушення безпеки Equifax у 2017 році, до нещодавньої кібератаки на британського ритейлера Marks & Spencer, бізнес-операції та дані в інтернеті залишаються вразливими.

Є вагомі підстави вважати, що мало що буде зроблено щодо цих ризиків, поки не виникне масштабна загальносуспільна криза. Дослідження показують значні недоліки у сучасних підходах до ризику та інновацій. Цифрові технології перетворюють соціальне життя через нові технології, комунікаційні платформи та форми штучного інтелекту. Усі вони, хоча й дуже потужні, також є високоризикованими з точки зору збоїв та вразливості до маніпуляцій.

Водночас уряди загалом не здатні розрізнити, що насправді є цінним внеском у суспільство, а що завдає інтенсивної соціальної шкоди.

Цифрова економіка включає бізнеси, які дедалі більше покладаються на інформаційні технології, дані та інтернет у своїх бізнес-моделях. Компанії, що домінують у цифровій економіці, продовжують проводити масштабний соціальний експеримент, де вони зберігають левову частку вигод, перекладаючи ризики на суспільство загалом.

Це може призвести до системної цифрової кризи, починаючи від широкого руйнування базової інфраструктури, такої як електроенергія чи телекомунікації внаслідок кібератаки, до атаки, яка модифікує існуючу інфраструктуру, роблячи її небезпечною.

Існують значні подібності між поточною траєкторією цифрової економіки та фінансовою кризою 2008 року. Зокрема, те, що дедалі частіше спостерігається у цифровому світі і що бачили у докризовому фінансовому світі, американський соціолог Чарльз Перроу назвав «тісним зв'язком».

Перроу стверджує, що коли системи демонструють високі рівні взаємозв'язку без достатньої надмірності для компенсації збоїв, це може призвести до катастрофічних наслідків. Аналогічно, високі рівні складності зазвичай вважаються такими, що роблять високовзаємопов'язані системи ризикованішими. Непередбачені ризики та зв'язки можуть призвести до каскадного поширення збоїв по всій системі.

Існуюча цифрова економіка має багато з цих характеристик. Цифрова економіка характеризується бізнес-моделлю, яка зосереджується на тому, щоб бізнеси ставали якомога більшими якомога швидше.

Передумови фінансової кризи 2008 року та сучасна цифрова економіка мають спільне як посилення взаємозалежності, так і зменшення надмірності. У випадку фінансів це відбувалося через масові запозичення для збільшення прибутків, залишаючи менше грошей для покриття можливих збитків.

У цифровій економіці ця потреба постійно збирати дані збільшує взаємозалежності між наборами даних, платформами, корпораціями та мережами. Ця підвищена взаємозалежність є фундаментальною для основної бізнес-моделі цифрової економіки.

Підрив надмірності у цифровій сфері проявляється в етосі «рухайся швидко і ламай речі», в якому цифрові компанії усувають або поглинають конкурентів якомога швидше, одночасно ліквідуючи аналогові альтернативи своїм власним цифровим мережам.

Нарешті, ці цифрові гіганти та їхнє швидке зростання збільшують складність цифрової економіки та монополістичних мереж, які в ній домінують.

Існує ключова відмінність між фінансовою кризою 2008 року та сучасною цифровою економікою. На відміну від передумов кризи, де частково зумовлене фінансами процвітання заглушувало будь-які очевидні попереджувальні знаки, попереджувальні знаки в цифровій економіці знаходяться на передньому плані для всіх.

Атаки шкідливого програмного забезпечення WannaCry та NotPetya у 2017 році кожна завдала мільярдів доларів збитків. Нещодавно збій CrowdStrike у 2024 році скасував тисячі рейсів і навіть вивів телевізійні станції з ефіру. Постійні злами, атаки програм-вимагачів та витоки даних є попереджувальними знаками того, що це глибоко крихка система.

Штучний інтелект перевів багато з цих вразливостей на надвисокі оберти, додавши нові ризики, такі як галюцинації ШІ та експоненційне зростання дезінформації. Очікується, що швидкість та масштаб ШІ посилять існуючі ризики для конфіденційності, цілісності системи та доступності.