У 2024 році вбили 146 екологічних активістів у світі

Міжнародна організація Global Witness оприлюднила тривожну статистику за 2024 рік: щонайменше 146 людей загинули або зникли безвісти під час захисту земель, водних ресурсів та лісів. Ця цифра доводить загальну кількість смертей та зникнень з 2012 року до принаймні 2253 випадків, перетворюючи місцеві акти опікування довкіллям на смертельно небезпечні заняття.

Звіт організації більше нагадує список жертв повільної війни, ніж активістський брифінг. Латинська Америка залишається найнебезпечнішим регіоном для екологічних захисників. Із 117 вбивств, задокументованих там минулого року, 48 сталися в Колумбії, яка третій рік поспіль очолює світовий рейтинг таких злочинів. Гватемала зафіксувала 20 смертей, Мексика нарахувала принаймні 18, Бразилія 12, а Філіппіни сім. Чотири людини — по одній у Чилі, Гондурасі, Мексиці та на Філіппінах — зникли безвісти.

Приблизно третина постраждалих належала до корінних народів, хоча корінні народи становлять лише близько 6 відсотків світового населення. За цими цифрами стоять життя, раптово обірвані або залишені в невизначеності.

Історія 72-річної Хулії Чуніль, лідерки народу мапуче з південного Чилі, ілюструє трагічну реальність захисників довкілля. Роками вона боролася за забезпечення прав своєї громади на ancestральні землі. Минулого листопада вона зникла після того, як вийшла зі своєї хатини у Вальдівському лісі. Її собака повернувся, але сама Хулія ні. Її родина стикається з переслідуваннями та підозрами навіть під час пошуків відповідей. Відсутність Хулії тепер нависла над громадою, чиї ліси поглинаються плантаціями, а захисники відчувають себе незахищеними державою.

Більшість випадків були пов'язані з землею або земельною реформою, при цьому гірничодобувна промисловість, лісозаготівля та агробізнес фігурували найчастіше. Організована злочинність була провідним ідентифікованим виконавцем, за нею йшли приватні військові сили та найманці. Однак звіт також відзначає зростання нелетальних інструментів репресій.

У демократіях та автократіях уряди приймають широкі закони, висувають звинувачення у тероризмі або податкових порушеннях та виносять суворі вироки екологічним протестувальникам. Така криміналізація може не залишати тіл, але вона охолоджує інакомислення та ізолює громади.

Global Witness стверджує, що ці напади є симптомами глибших систем: слабкого правового захисту земельних прав, безкарності нападників та схильності урядів і фірм розглядати захисників як перешкоди, а не партнерів. Лаура Фуронес, головна авторка звіту, називає це «невимовним насильством» проти людей, які «захищають саме життя».

Без міцніших гарантій та відповідальності група попереджає, що насильство триватиме навіть у міру поглиблення екологічної кризи планети. Як каже колумбійська захисниця Хані Сільва, більшість не обирають бути захисниками; вони стають ними, тому що «наші домівки, земля, громади та життя під загрозою».

Наразі цей вибір занадто часто несе смертний вирок. Звіт підкреслює системний характер проблеми, коли місцеві громади, які намагаються зберегти природні ресурси, стикаються з організованим опором з боку потужних економічних інтересів.

Особливо вразливими виявляються представники корінних народів, які традиційно є хранителями біорізноманіття та лісових екосистем. Їхні знання та практики збереження природи часто суперечать інтересам великих корпорацій, що призводить до конфліктів з летальними наслідками.

Дослідження Global Witness показує, що держави часто не забезпечують належного захисту екологічних активістів, а іноді навіть сприяють їх переслідуванню. Це створює атмосферу безкарності, в якій напади на захисників довкілля стають звичайним явищем.

Міжнародна спільнота закликається до термінових дій для захисту екологічних активістів та забезпечення їхніх прав на мирний протест та захист довкілля. Без таких заходів кількість жертв серед тих, хто намагається зберегти планету для майбутніх поколінь, продовжуватиме зростати.