У Британії знайшли сліди вогнища неандертальців віком 400 тисяч років


Археологи виявили найдавніші докази навмисного розпалювання вогню доісторичними людьми на території Англії.

Зображення dw.com
Зображення dw.com

Археологи виявили на території англійського графства Саффолк найдавніші відомі докази навмисного розпалювання вогню доісторичними людьми. Про це вони повідомили у журналі Nature.

Вогнище знайшли у Барнемі, поблизу похованого місця, яке колись було ставком. Вчені вважають, що неандертальці жили там приблизно 415 тисяч років тому. На старому глиняному кар'єрі для виробництва цегли дослідники виявили ділянку нагрітої глини, кілька розколених від жару ручних сокир та два шматки залізного піриту.

Цей матеріал створює іскри при ударі об кремінь для запалювання трута. Важливо, що пірит не є легкодоступним у цій місцевості, що свідчить про те, що неандертальці принесли його до водопою спеціально для розпалювання вогню.

«Ми вважаємо, що люди принесли пірит на це місце з наміром розпалити вогонь», — заявив археолог Нік Ештон, куратор палеолітичних колекцій Британського музею в Лондоні та керівник дослідження. «Це має величезне значення, відсуваючи найдавніше розпалювання вогню у минуле».

До цього найдавніші відомі докази навмисного розпалювання вогню були виявлені на півночі Франції та датувалися приблизно 50 тисячами років тому. Їх також приписували неандертальцям.

Хоча людські останки на місці не знайшли, палеоантрополог та співавтор дослідження Кріс Стрінгер зазначив, що фрагменти людського черепа з подібного періоду, характерні для ранніх неандертальців, були виявлені у середині 20 століття менш ніж за 160 кілометрів на південь у місті Свонскомб та на ділянці Сіма-де-лос-Уесос поблизу Бургоса в Іспанії.

Контрольоване використання вогню стало віховим моментом в еволюції людини з багатьох причин. Приготування їжі значно покращило раціон та полегшило перетравлення м'яса, звільнивши енергію для швидко зростаючого мозку ранніх гомінідів. Вогонь також забезпечував тепло, дозволяючи мисливцям-збирачам виживати у холодніших середовищах.

— За матеріалами dw.com