У Лондоні створили мережу тунелів для їжаків

Мешканці району Барнс у південно-західному Лондоні створили унікальну мережу тунелів та отворів, яка отримала назву «автострада для їжаків». Ця ініціатива допомагає одному з найбільш вразливих видів тварин Британії виживати в умовах міста.

Аліса Маллорі роками адаптувала свій сад у Барнсі, щоб зробити його доступнішим для їжаків. Вона створила отвори в парканах та стінах, включно з проходом, просвердленим крізь товсту вікторіанську огорожу. Це дозволяє тваринам вільно переміщатися між сусідніми ділянками. «Можливість бачити будь-яких диких тварин у своєму саду корисна для душі», — розповіла Маллорі BBC London.

У її саду також розміщені годівниці, призначені для підтримки цих нічних створінь, які найбільш активні після настання темряви. «Їхня кількість зменшується, тому в них є щось вразливе та чарівне», — додала вона.

За інформацією Громадської асоціації Барнса, «автострада для їжаків» розпочалася, коли місцевий мешканець Мішель Біркенвальд запустив кампанію після того, як виявив у своєму саду маленького колючого друга. Відтоді ініціатива поширилася по всій місцевій громаді.

Барнс вважається ключовою точкою для цього виду, згідно з моніторингом Зоологічного товариства Лондона. Природоохоронці товариства використовують камери-пастки у 21 районі для вивчення міських популяцій, збираючи мільйони зображень, щоб зрозуміти, де їжаки все ще активні.

Незважаючи на ці осередки активності, їжаки зазнали значного скорочення чисельності в останні десятиліття. Вони класифіковані як вразливі до вимирання в Британії. Згідно зі звітом 2022 року, до трьох чвертей усіх сільських їжаків Британії було втрачено з початку століття.

Кейт Скотт-Гетті, дослідниця з Інституту зоології Зоологічного товариства Лондона, пояснила: «Їжаки історично скорочувалися по всій Британії, і тепер вони внесені до червоного списку британських ссавців як вразливі до вимирання. Ми також спостерігали це зменшення в Лондоні».

Дослідниця додала: «Їжаки досить маленькі, у них короткі лапки, вони не схожі на білок чи лисиць, які можуть потрапити майже куди завгодно по Лондону. Вони дійсно сприйнятливі до бар'єрів та міської інфраструктури — доріг, парканів, стін, і це означає, що вони не можуть дістатися до місць, які їм потрібні».