У троянд не шипи, а колючки: ботаніки виправляють літературу


Ботанічне уточнення змушує переглянути класичні метафори у віршах Шекспіра та піснях. Виявляється, у троянд зовсім не шипи.

Зображення New Scientist
Зображення New Scientist

Редакція наукового видання New Scientist зіткнулася з несподіваною проблемою, яка може змусити переглянути численні літературні та музичні твори. Усе почалося з матеріалу про використання відеокліпів Тейлор Свіфт для викладання ботаніки студентам. Один із читачів, Джеральд Легг, звернув увагу на помилку в тексті, але його друге зауваження виявилося набагато важливішим.

Легг вказав на принципову ботанічну неточність у фразі про те, що ботаніка є трояндовим садом, наповненим шипами. За його словами, у троянд насправді не шипи, а колючки. Це не просто питання термінології. Колючки є поверхневими епідермальними виростами, тоді як шипи являють собою модифіковані стебла. Різниця між цими структурами є фундаментальною з ботанічної точки зору.

Редакція перевірила цю інформацію в кількох пошукових системах та звернулася до експертних джерел, зокрема до вебсайту Нью-Йоркського ботанічного саду. Виявилося, що Легг абсолютно правий. Гострі вирости на стеблах троянд дійсно є колючками, а не шипами.

Це відкриття ставить під сумнів безліч усталених метафор у світовій літературі та музиці. Насамперед постраждав Вільям Шекспір. У його сонеті 54 є рядки про те, що квіти шипшини висять на таких шипах, як і троянди. Сонет 35 починається словами про те, що троянди мають шипи, а срібні фонтани каламуть. З ботанічної точки зору обидва вірші містять фактичну помилку.

Американський поет Генрі ван Дайк також потрапив у цю пастку. Його вірш має називатися «Колючка і троянда», а не «Шип і троянда», якщо дотримуватися ботанічної точності. Редакція зазначає, що ботанічний буквалізм може не працювати для поезії та пісень, але факт залишається фактом.

Утім, є й позитивні моменти. Вірш Йоганна Вольфганга фон Гете «Heidenröslein» можна залишити без змін, оскільки поет лише згадує, що маленька троянда захищалася і колола, не уточнюючи, який саме вирост здійснював це колання.

Окрім ботанічних відкриттів, редакція New Scientist продовжує збирати приклади так званої проблеми Сканторпа. Це явище, коли безневинні слова містять послідовності літер, які можуть бути образливими при ізольованому розгляді, що ускладнює створення автоматизованих інструментів для модерації інтернет-розмов.

Освітянин та дослідник Бернд Вюрсіг поділився історією з початку 2000-х років, коли він керував командою вчених, що вивчали кашалотів у Мексиканській затоці. Один із дослідників надсилав щоденні письмові звіти через супутниковий телефон, але лише половина з них доходила до адресата. Зрештою науковці зрозуміли, що багато звітів містили слово «sperm» (англійською назва кашалота звучить як sperm whale), тому університетський сервер автоматично видаляв їх як спам. Проблему вирішили, почавши надсилати звіти з формулюваннями на кшталт «ми фотографували та спостерігали за матріархатом китів».

Редакція також продовжує пошук найбільш дивних наукових абревіатур. Крістіна Чірс звернула увагу на установу, яка зараз називається Австралійським центром готовності до хвороб. Це одна з тих лабораторій біологічної безпеки, що вивчають високозаразні тваринні хвороби. За 40 років свого існування центр кілька разів змінював назву. Нинішню він отримав у квітні 2020 року, до того називався Австралійською лабораторією здоров'я тварин. Однак, за словами Чірс, колись у нього була третя назва.

На ранніх етапах розвитку центр називався Австралійською національною лабораторією здоров'я тварин, поки хихикання багатьох науковців не привернуло увагу бюрократів до вимови абревіатури, після чого слово «національна» було видалено. Цікаво, що на вебсайті центру немає жодної згадки про цей маленький абревіатурний промах. Проте в статті з Australian Veterinary Journal від 1974 року лабораторія неодноразово називається саме Австралійською національною лабораторією здоров'я тварин, включно з використанням невдалої абревіатури.

— За матеріалами New Scientist