Українські біженці в Угорщині: мовні виклики та соціальна адаптація

Війна спричинила безпрецедентну хвилю міграції українців до сусідніх країн. Особливо масштабного характеру набула міграція до Угорщини, яка стала одним з основних напрямків тимчасового переселення для мільйонів українців, які рятувалися від воєнних дій.

Дослідження, проведене серед українських біженців у Угорщині, виявило надзвичайно цікаві соціолінгвістичні особливості. Зі 147 опитаних переважну більшість (125 осіб) становили жінки, що є типовим для вимушеної міграції в умовах воєнного стану. Географія походження біженців охоплювала практично всю територію України — від Києва до Карпат, що свідчить про всеохоплюючий характер міграційних процесів.

Освітній рівень переселенців виявився надзвичайно високим — близько 69% мають вищу освіту, що значно перевищує середньостатистичні показники. Серед опитаних були представники різних професій: педагоги, інженери, юристи, економісти, медики та інші фахівці високої кваліфікації.

Мовна ситуація серед біженців виявилася доволі складною. Якщо раніше в Україні була поширена українсько-російська двомовність, то після початку повномасштабної війни мовна картина значно змінилася. Більшість опитаних (131 особа) ідентифікували себе як українці, хоча лише 101 вважали українську мову рідною. Цікаво, що 28 осіб вважали рідною російську мову, а 7 опитаних взагалі вважали рідними одночасно українську та російську мови.

Рівень володіння іноземними мовами також виявився досить високим. Близько 76% опитаних володіють англійською мовою, 59% — російською, 44% — угорською. Це значно перевищує середньостатистичні показники мовної компетентності в Україні.

Адаптація до нового мовного середовища відбувається по-різному. Якщо вихідці з eastern України більш адаптивні та охочіше вивчають угорську мову, то вихідці з центральної та західної частин країни більш консервативні в мовному плані. Більшість (124 особи) висловили бажання вивчити угорську мову, розуміючи її важливість для соціальної інтеграції.

Ставлення до угорської мови є досить амбівалентним. 95 осіб вважають її надзвичайно складною, 32 — важкою, і лише 2 особи не вбачають особливих труднощів у її вивченні. Водночас 19 осіб вважають угорську мову красивою, а 24 — навпаки, зовсім не естетичною.

Щодо повернення в Україну думки розділилися. 47 осіб планують обов'язково повернутися після закінчення війни, 20 — розглядають таку можливість, 35 — перебувають у повній невизначеності, 30 осіб не планують повертатися, а 13 — категорично налаштовані залишитися в Угорщині.

Дослідження показало, що українські біженці — це високоосвічена спільнота з потужним адаптаційним потенціалом, яка здатна інтегруватися в нове соціокультурне середовище, зберігаючи при цьому власну культурну ідентичність.