Українські геофізики розкрили вуглеводневий потенціал Чорного моря

Вчені з Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України провели унікальне дослідження глибинної структури північно-західного шельфу Чорного моря, яке може стати значним внеском у забезпечення енергетичної незалежності України.

Дослідження мало на меті виявлення перспективних структур для видобутку вуглеводневої сировини в регіоні, який наразі є важкодоступним. Науковці Микола Козленко та Юлія Козленко використали метод двовимірного гравітаційного моделювання, застосувавши мережу субмеридіональних профілів для детального аналізу глибинної будови земної кори.

Основна методологія дослідження включала аналіз аномалій сили тяжіння у вільному повітрі з надзвичайно високою точністю вимірювань — 0,18 мГал. Науковці побудували детальні гравітаційні моделі, які дозволили розділити досліджувану територію на декілька тектонічних блоків з різними характеристиками.

Ключовим результатом стало виділення меж між Східноєвропейською платформою та Скіфською плитою. Особливу увагу дослідники приділили аналізу тектонічної будови, розломів та особливостей осадового шару. Виявилося, що Скіфська плита має більш складну внутрішню структуру і характеризується вираженою тектонічною активністю, що робить її більш привабливою для пошуків вуглеводнів.

Вчені розробили унікальну методику оцінки перспективності районів на основі семи ключових критеріїв. Серед них — наявність розломів, глибина залягання кристалічних порід, ущільнення та розущільнення в осадовому шарі, наявність рифтогенів та газових сипів.

За результатами дослідження, науковці класифікували локальні структури на чотири категорії: перспективні, малоперспективні, умовно перспективні та неперспективні. Особливо цікавим виявився район Голіцинського родовища, який характеризується специфічними геологічними особливостями.

Важливим висновком стало твердження, що молодші в тектонічному плані структури мають вищий потенціал для формування родовищ вуглеводнів. Зокрема, Скіфська плита, яка зазнала значних тектонічних перетворень, виглядає більш перспективною порівняно зі стабільною Східноєвропейською платформою.

Дослідження також виявило певні обмеження для накопичення вуглеводнів у цьому регіоні. Зокрема, відсутність потужної глинистої товщі ускладнює формування класичних нафтогазових пасток.

Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути безпосередньо використані під час планування пошукових робіт на шельфі Чорного моря. Це особливо актуально в контексті забезпечення енергетичної незалежності України та пошуку альтернативних джерел вуглеводневої сировини.

Дослідження опубліковане в науковому виданні «Geophysical Journal». Робота виконана в Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України колективом дослідників під керівництвом Миколи та Юлії Козленко.