Українські геомагнітні обсерваторії: шлях модернізації та випробувань

Геомагнітні обсерваторії України є критично важливими науковими об'єктами, які забезпечують унікальні дослідження магнітного поля Землі. Сьогодні в країні функціонують чотири такі обсерваторії: «Київ», «Львів», «Одеса» та «Академік Вернадський» в Антарктиді, кожна з яких має власну унікальну історію становлення та розвитку.

Геомагнітна обсерваторія «Київ» розпочала свою роботу у травні 1958 року під час Міжнародного геофізичного року. Спочатку спостереження велися варіаційною станцією «Ла Кура» з використанням магнітометрів QHM і BMZ. Безперервну роботу обсерваторія розпочала 11 травня 1964 року. Протягом десятиліть науковці послідовно модернізували обладнання, встановлюючи більш точні прилади. У 2004 році завдяки проєкту INTASS обсерваторію обладнали сучасними цифровими приладами, а в 2011 році вона стала повноправним членом мережі INTERMAGNET.

Геомагнітна обсерваторія «Львів» розпочала регулярні спостереження у 1952 році. Спочатку записи велися за допомогою станції «ЛаКура», а в 1970 році були встановлені магнітоваріаційні станції Боброва. Важливим кроком стало встановлення у 2002 році цифрової магнітоваріаційної станції PSM8911 за сприяння Інституту геофізики Польської академії наук. У 2005 році обсерваторія стала повноправним членом мережі INTERMAGNET.

Геомагнітна обсерваторія «Одеса» розпочала спостереження у 1948 році. Унікальною особливістю цієї обсерваторії є розміщення варіаційного павільйону під землею на глибині 4 метрів, що забезпечує стабільну температуру. У 2013 році обсерваторія отримала сучасне обладнання від Німецького центру Гельмгольца, а у 2019 році — додаткову магнітоваріаційну станцію від польських колег.

Четверта обсерваторія — «Академік Вернадський» — розташована в Антарктиді. Україна отримала цю станцію від Великобританії у 1996 році. З 1998 року розпочався процес її модернізації, який продовжується дотепер. У 2004 році обсерваторія стала членом мережі INTERMAGNET.

Російське повномасштабне вторгнення внесло корективи в роботу українських геомагнітних обсерваторій. Найбільше постраждала обсерваторія «Київ», яка була окупована російськими військами. Обладнання та приміщення були пошкоджені, і лише у 2024 році вдалося частково відновити спостереження.

Геомагнітні обсерваторії України мають критичне значення для вивчення просторово-часової структури магнітного поля Землі, дослідження його глибинної будови, створення карт нормального та аномального магнітних полів. Зібрані дані використовуються для вивчення сонячно-земних зв'язків, забезпечення соціально-медичних та військово-навігаційних служб інформацією про стан магнітного поля.