Українські науковці дослідили вплив рухової активності на здоров'я людини

Група науковців з України та Латвії провела масштабне дослідження впливу рухової активності на здоров'я людини. Дослідження здійснювалося на базі Ризького Університету Страдиня, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та Львівського національного університету імені Івана Франка.

Науковці встановили, що рухова активність є ключовим чинником збереження та зміцнення здоров'я людини, позитивно впливаючи на функціонування серцево-судинної, дихальної, нервової та ендокринної систем. Дослідники виявили, що рівень рухової активності залежить від багатьох факторів, включаючи генетичні, соціально-економічні, екологічні та особистісні.

У ході дослідження було визначено три основні аспекти впливу рухової активності на організм людини: фізіологічний, психологічний та соціальний. Фізіологічний аспект включає енергетичний обмін, регуляцію ваги та розвиток витривалості. Всі ці компоненти сприяють гармонійному розвитку організму та підвищенню його адаптаційних можливостей.

Дослідники детально вивчили фізіологічний аспект здоров'я, який охоплює роботу всіх органів і систем організму. Особливу увагу було приділено внутрішнім (ендогенним) факторам, таким як генетичні, метаболічні, гормональні та нейрофізіологічні процеси, що впливають на загальний стан здоров'я.

Психологічний аспект рухової активності, за даними дослідження, охоплює емоційну стабільність, мотивацію та когнітивні функції. Вчені довели, що фізична активність позитивно впливає на зниження рівня стресу, підвищення настрою, покращення самооцінки та розвиток когнітивних функцій.

Соціальний аспект рухової активності, як встановили науковці, включає колективну взаємодію, участь у командних видах спорту та популяризацію здорового способу життя через спільні тренування та змагання.

Особливу увагу в дослідженні було приділено зовнішнім факторам, які визначають рівень рухової активності. До них належать екологічні (кліматичні умови, якість навколишнього середовища), соціально-економічні (доступ до спортивної інфраструктури, економічний статус), культурні (традиції, популяризація спорту через ЗМІ), технологічні (використання фітнес-додатків та смарт-браслетів) та політичні фактори (державна підтримка спорту, регулювання робочого часу).

Дослідники виявили, що екологічні фактори, такі як кліматичні умови та якість навколишнього середовища, мають значний вплив на рівень фізичної активності населення. Соціально-економічні чинники, включаючи доступ до спортивної інфраструктури та фінансові можливості, також визначають рівень активності в різних групах населення.

Важливим відкриттям стало те, що технологічний розвиток має подвійний вплив на рухову активність. З одного боку, він полегшує моніторинг фізичної активності через фітнес-додатки та смарт-пристрої, а з іншого — створює ризики зниження природної активності через автоматизацію праці та побуту.

Дослідження також показало важливість врахування культурних факторів, таких як традиції та звички, що впливають на формування моделей поведінки щодо фізичної активності. Популяризація спорту через засоби масової інформації та соціальні мережі відіграє значну роль у формуванні здорового способу життя.

Науковці підкреслили необхідність комплексного підходу до вивчення рухової активності, що враховує взаємодію всіх виявлених факторів. Це дозволяє розробляти ефективні стратегії профілактики та реабілітації, спрямовані на покращення фізичного, психічного та соціального здоров'я населення.

Дослідження проводили кандидат наук з фізичного виховання та спорту Павло Сіренко (Ризький Університет Страдиня), старший викладач Ярослав Максим'як (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) та старший викладач Людмила Горлова (Львівський національний університет імені Івана Франка).