Українські науковці виявили критичні прогалини в Женевських конвенціях

Група українських науковців провела комплексне дослідження ефективності застосування Женевських конвенцій у контексті сучасних збройних конфліктів, зокрема російсько-української війни. Дослідження здійснили кандидат юридичних наук Ірина Ганенко та старші викладачі Військової академії Віталій Шут і Марина Яланська.

Вчені виявили, що попри фундаментальну роль Женевських конвенцій у міжнародному гуманітарному праві, ці документи мають суттєві недоліки, які особливо гостро проявилися під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Дослідники встановили, що однією з найгостріших проблем є відсутність дієвого механізму контролю за дотриманням норм міжнародного гуманітарного права. Це призводить до систематичної безкарності за воєнні злочини. Особливо гостро ця проблема проявилася в містах Київської області — Бучі, Гостомелі та Ірпені, де були зафіксовані масові вбивства цивільних, тортури та інші воєнні злочини.

За даними дослідження, загальні втрати української інфраструктури лише за перший рік повномасштабного вторгнення досягли майже 144 мільярдів доларів. Експерти прогнозують, що реальні масштаби збитків можуть сягати трильйонних сум, враховуючи не лише пряму шкоду інфраструктурі, але й довгострокові наслідки для суспільства та держави.

Науковці визначили кілька критичних напрямків, які потребують термінового оновлення в міжнародному гуманітарному праві. Перший стосується захисту військовополонених. Чинні положення не забезпечують належного захисту полонених від тортур, принижень та інших форм нелюдського поводження. Особливо гострою є проблема відсутності ефективного механізму контролю за дотриманням прав військовополонених.

Другий напрямок — захист жінок і дітей у зонах конфлікту. Дослідники наголошують, що попри існування численних міжнародних документів, їхні положення мають здебільшого рекомендаційний характер і не створюють достатніх правових механізмів для захисту цих вразливих категорій населення від сексуального насильства та інших форм експлуатації.

Третій критичний аспект стосується екологічних злочинів. Руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року продемонструвало відсутність чіткої правової кваліфікації екоциду як воєнного злочину. Це ускладнює притягнення до відповідальності за масштабні екологічні злочини під час війни.

Окрему увагу дослідники приділили проблемі регулювання діяльності приватних військових компаній та використання новітніх технологій у війні. Зокрема, відсутні чіткі механізми контролю за застосуванням кіберзброї та систем штучного інтелекту, що створює нові загрози для безпеки цивільного населення.

На основі проведеного аналізу науковці запропонували низку конкретних рекомендацій щодо оновлення Женевських конвенцій. Серед ключових пропозицій — створення спеціальної міжнародної інституції для оперативного контролю дотримання норм, запровадження обов'язкового механізму розслідування воєнних злочинів та вдосконалення санкційного механізму.

Дослідники також наголошують на необхідності окремого регулювання гібридних воєн, включаючи чітке визначення правил ведення кіберконфліктів та обмеження використання штучного інтелекту у військових цілях. Важливим аспектом є посилення захисту військовополонених через конкретизацію стандартів гуманного поводження та вдосконалення механізму обміну полоненими.

Особливу увагу в дослідженні приділено необхідності закріплення екоциду як окремого воєнного злочину з встановленням конкретних санкцій та створенням міжнародного механізму оцінки екологічної шкоди. Науковці також наголошують на важливості створення обов'язкових міжнародних трибуналів для розслідування воєнних злочинів, які б діяли незалежно від політичної волі окремих держав.

Дослідження проводилося на базі Одеського державного університету внутрішніх справ та Військової академії в Одесі. Результати роботи опубліковані в науковому віснику Ужгородського Національного Університету.