Українські психологи розкрили копінг-стратегії молоді під час війни

Вчені з Львівської політехніки та Львівського національного університету імені Івана Франка провели масштабне дослідження психологічних особливостей молоді в умовах воєнного стану. Наукова робота зосередила увагу на вивченні копінг-стратегій та рівня тривожності серед молодих людей віком 18−23 роки.

Дослідження було проведено за участю 132 молодих осіб. Науковий колектив у складі доктора психологічних наук Ігоря Галяна, доктора педагогічних наук Олени Галян та кандидата психологічних наук Марії Мищишин використав низку спеціалізованих психологічних методик для глибокого аналізу поведінкових стратегій.

Основні методологічні інструменти включали опитувальник «Шкала тривоги Спілбергера» для визначення рівнів реактивної та особистісної тривожності, а також опитувальник «Копінг-інвентар стресових ситуацій» для вивчення реакцій на стресові обставини.

Результати дослідження виявили надзвичайно важливі психологічні тенденції. Зокрема, було діагностовано високі рівні як реактивної (середнє значення 53.42), так і особистісної (середнє значення 49.942) тривожності серед учасників дослідження.

Принципово важливим став аналіз відмінностей у копінг-стратегіях між чоловіками та жінками. Науковці встановили, що чоловіки значно рідше використовують емоційно-орієнтований копінг порівняно з жінками. Водночас жінки частіше вдаються до стратегій уникнення стресових ситуацій.

Дослідження також продемонструвало статистично значущий взаємозв'язок між особистісною тривожністю та емоційно-орієнтованими копінг-стратегіями. Це означає, що молоді люди з високим рівнем емоційної чутливості частіше обирають стратегії подолання стресу, пов'язані з емоційним реагуванням.

Важливим контекстом дослідження стали умови воєнного стану в Україні. Науковці підкреслюють, що війна створює унікальне психологічне середовище, яке суттєво впливає на формування копінг-механізмів молоді. Стресові фактори воєнного часу змушують молодих людей швидко адаптуватися та виробляти нові стратегії психологічного захисту.

Серед ключових висновків дослідження — необхідність створення спеціальних психологічних програм підтримки молоді. Науковці рекомендують розвивати навички емоційної регуляції, стресостійкості та конструктивного подолання складних життєвих обставин.

Перспективою подальших досліджень, на думку авторів, є вивчення взаємозв'язку емоційного інтелекту та копінг-стратегій. Вчені вважають, що розуміння цього механізму допоможе розробити ефективні методи психологічної підтримки молоді в складних життєвих обставинах.

Дослідження проведено в рамках наукової роботи кафедр теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка» та кафедри початкової і дошкільної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка.