Українські студенти дослідили проблеми цифровізації держави

Вчені з Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого провели комплексне дослідження законодавчих основ цифровізації публічних послуг в Україні. Дослідження виявило як досягнення, так і проблемні аспекти впровадження електронного врядування в країні.

Цифрова трансформація державного апарату України розпочалася у 1990-х роках з прийняттям перших нормативно-правових актів. Особливо важливим етапом став 1998 рік, коли було ухвалено Закон України «Про Національну програму інформатизації». Цей документ заклав правові основи для подальшого розвитку інформаційних технологій у державному управлінні.

У 2007−2010 роках розпочалося впровадження електронного документообігу в державних установах. Було прийнято Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007−2015 роки», який обґрунтував необхідність створення загальнодержавних інформаційних систем у сферах охорони здоров'я, освіти, науки та культури.

Період 2010−2019 років характеризувався інформаційною нерівністю між різними верствами населення та регіонами країни. Населення ще не було готове до масового використання цифрових технологій у взаємодії з державними органами.

Найважливіші зміни розпочалися у 2019 році. 29 серпня було утворено Комітет Верховної Ради з питань цифрової трансформації, предметом відання якого стали законодавчі засади цифровізації та цифрового суспільства. 2 вересня того ж року Кабінет Міністрів України створив Міністерство цифрової трансформації на базі Державного агентства з питань електронного урядування.

Основними завданнями новоствореного міністерства стали формування та реалізація державної політики у сферах цифровізації, електронного врядування та електронної демократії. Міністерство також відповідає за надання електронних та адміністративних послуг, електронний документообіг та підвищення рівня цифрових навичок громадян.

Важливою віхою стало створення державного комерційного підприємства «Дія» на підставі Указу Президента України та постанови Кабінету Міністрів. Метою заснування підприємства стало поліпшення доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг.

2 квітня 2020 року було запущено портал «Дія» та однойменний мобільний застосунок. Спочатку громадяни могли скористатися 27 державними послугами та зберігати необхідні документи в електронному вигляді. Концепція «Держава у смартфоні» стала реальністю, яка наразі налічує понад 21 мільйон користувачів.

30 березня 2021 року відбулася визначальна подія для цифровізації держави. Верховна Рада України прийняла закон, яким електронні паспорти були прирівняні до паперових за юридичною силою. Україна стала першою державою, яка законодавчо закріпила рівність юридичної сили електронних та паперових документів.

Наразі у застосунку «Дія» доступні 24 документи та понад 30 сервісів. Користувачі можуть користуватися електронним Дія-підписом, який прирівняний до власноручного підпису. Важливим принципом роботи системи є «digital first» — надання переваги цифровій організації процедур над паперовими аналогами.

У 2024 році на порталі було запущено дві новітні послуги. Перша — можливість укласти шлюб за допомогою цифрових технологій, що особливо важливо для військових у зоні бойових дій. Друга — видача грантів на освіту через портал «Дія» в рамках експериментального проєкту Кабінету Міністрів.

Дослідження виявило низку проблемних аспектів цифровізації. Перша проблема пов'язана з дискримінаційними аспектами отримання грантів на освіту. Постанова уряду передбачає отримання гранту лише через портал «Дія», що суперечить статті 19 Конституції України про заборону примушування робити те, що не передбачено законодавством.

Друга проблема стосується визнання документів з «Дія Підписом» за кордоном. З початку повномасштабного вторгнення близько 6,74 мільйона українців виїхало закордон, втративши паперові документи. Не всі держави світу визнають українські цифрові документи, що ускладнює життя біженців.

Третя проблема — забезпечення кібербезпеки. Надійний захист від кібератак є критично важливим для державного управління. Недотримання необхідних заходів може призвести до витоку особистої інформації громадян та підриву довіри до цифрових сервісів.

Четвертою проблемою є недостатній рівень цифрової грамотності населення. Розпорядженням Кабінету Міністрів було ухвалено Концепцію розвитку цифрових компетентностей, яка передбачає заходи підвищення рівня цифрової грамотності населення.

П'ята проблема стосується відсутності можливості додавання до застосунку паспортів старого зразка, які не є біометричними. Частина українців не обміняла свої документи на ID-картки, тому вони не відображаються в додатку.

Шоста проблема — обмежений доступ іноземців до адміністративних послуг через застосунок. Стаття 26 Конституції України гарантує іноземцям ті самі права, що й громадянам України, однак іноземні громадяни позбавлені можливості отримувати більшість електронних послуг.

Дослідники підкреслюють необхідність розширення цифрової інфраструктури, підвищення рівня довіри громадян до електронного врядування та впровадження дієвих механізмів контролю за цифровими процесами. Важливим є також дотримання принципів доброго врядування, зокрема забезпечення зворотного зв'язку та проведення опитувань серед громадян.

Результати дослідження можуть бути використані органами виконавчої влади, науковцями та експертами для формування політики цифрового розвитку та удосконалення правового регулювання адміністративних послуг. Дослідження провели студентки Розальє Бекірова, Вероніка Лащенко та Ксенія Толубаєва з факультету адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.