Українські вчені дослідили біобезпеку виробництва моноклональних антитіл


Науковці КПІ імені Ігоря Сікорського спільно з колегами з США провели комплексне дослідження ризиків та методів забезпечення біобезпеки при виробництві моноклональних антитіл за допомогою гібридомної технології.

Зображення Freepik
Зображення Freepik

Група дослідників з Київської політехніки та Університету Орегону опублікувала важливе дослідження щодо біобезпекових аспектів виробництва моноклональних антитіл. Робота висвітлює критичні моменти забезпечення безпеки при використанні гібридомної технології — основного методу отримання цих важливих біологічних молекул.

Моноклональні антитіла є незамінними інструментами в сучасній імунології, біотехнології та медицині. Їх отримують шляхом злиття В-лімфоцитів, виділених з імунізованих тварин, з клітинами мієломи. Утворені в результаті гібридомні клітини здатні виробляти специфічні антитіла.

Дослідники виявили, що основні ризики при виробництві пов'язані з можливістю забруднення культур вірусами та іншими патогенами. Особливу небезпеку становлять віруси, які переносяться лабораторними гризунами. Забруднення може відбуватися як при культивуванні клітин в організмі тварин (in vivo), так і в лабораторних умовах (in vitro).

У роботі детально проаналізовано стратегії виявлення та зниження ризиків на всіх етапах виробничого процесу. Особлива увага приділяється процедурам ідентифікації гібридом, злиття клітин та очищення готових антитіл. Науковці підкреслюють необхідність дотримання суворих протоколів біобезпеки та застосування оптимізованих методів очищення для отримання якісного кінцевого продукту.

Важливим аспектом дослідження є аналіз безпеки роботи з лабораторними тваринами. Вчені розробили рекомендації щодо моніторингу здоров'я тварин, запобігання поширенню інфекцій та безпечної утилізації біологічних відходів. Окремо розглянуто питання захисту персоналу від алергенів та зоонозних захворювань.

Значна частина роботи присвячена культуральним середовищам, які використовуються для вирощування клітин. Дослідники наголошують на важливості використання середовищ визначеного хімічного складу замість традиційних середовищ з додаванням сироватки тварин. Це дозволяє знизити ризики забруднення та підвищити відтворюваність результатів.

Науковці детально описали методи стерилізації та контролю якості культуральних середовищ. Особлива увага приділяється запобіганню мікробного забруднення при роботі з середовищами. Рекомендовано використання автоклавування або стерильної фільтрації, а також регулярний моніторинг стерильності.

У дослідженні також розглянуто питання очищення готових антитіл від можливих забруднювачів. Описано сучасні методи хроматографії, включаючи афінну хроматографію на білку, А та іонообмінну хроматографію. Підкреслюється важливість валідації процесів очищення для забезпечення безпеки кінцевого продукту.

Окремий розділ присвячено системам контролю якості та документації. Дослідники наголошують на необхідності регулярного тестування на наявність забруднень, ведення детальних протоколів та створення стандартних операційних процедур.

Робота містить практичні рекомендації щодо організації робочого простору та використання захисного обладнання. Описано вимоги до боксів біологічної безпеки, систем вентиляції та фільтрації повітря, а також засобів індивідуального захисту персоналу.

Дослідження проведене колективом авторів під керівництвом О.Б. Бесараба з КПІ ім. Ігоря Сікорського у співпраці з Н.В. Щоткіною з Університету Орегону. До складу дослідницької групи також увійшли К.М. Шевчук, А.В. Барановська та А.С. Чернецький.

— За матеріалами Innovative Biosystems and Bioengineering