Українські вчені дослідили посттравматичний стресовий розлад у військових

Група українських науковців з Національної академії внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного військово-медичного клінічного центру, Київського інституту Національної гвардії України та Львівського державного університету внутрішніх справ провела комплексне дослідження посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військовослужбовців.

Дослідження охопило 127 комбатантів — учасників російсько-української війни 2022−2024 років. Усі досліджувані були чоловіками, представниками рядового та сержантського складу Національної поліції України, які проходили лікування у психоневрологічних медичних закладах. Учасників розділили на дві групи за тривалістю бойового досвіду: перша група — до 12 місяців служби (61 особа), друга — понад 12 місяців (66 осіб).

Результати дослідження виявили, що військові з тривалішим перебуванням у зоні бойових дій мають значно вищий рівень проявів ПТСР. Різниця між групами становила 12,5 балів за Міссісіпською шкалою бойового ПТСР, що є статистично значущим показником.

Науковці визначили найпоширеніші симптоми ПТСР серед комбатантів. На першому місці — порушення сну, які спостерігалися у 92,4% досліджуваних. Це включає нічні жахіття, сни про бойовий досвід, труднощі із засинанням та переривчастий сон. 89,4% учасників намагалися уникати думок і розмов про травматичні події, а також місць, людей та дій, що нагадують про пережите.

У 83,3% комбатантів виявлено нав'язливі спогади про травматичні події. 80,3% відчували страх, безпорадність, тривожність, роздратування та гнів. Відчуття відчуженості та порушення в фізіологічній сфері спостерігалися у 74,2% досліджуваних. Останнє включало часті головні болі, проблеми з серцево-судинною та травною системами.

Дослідники також зафіксували порушення в когнітивній сфері у 66,7% учасників — труднощі з концентрацією уваги, запам'ятовуванням та розумовою діяльністю. 68,2% комбатантів демонстрували знижений інтерес до раніше значущих видів діяльності та цінностей. У 65,1% спостерігалася підвищена пильність і відчуття надмірного контролю, а 59,1% проявляли агресивність та схильність до конфліктів.

На основі отриманих даних науковці розробили структуру психологічної реабілітації військових з проявами ПТСР. Центральним елементом стала програма психокорекційного тренінгу «Формування особистісного простору комбатантів». Програма спрямована на підтримку соціально-психологічної адаптації, особистісного самоствердження та самоактуалізації військовослужбовців.

Дослідники наголошують, що ПТСР — це спроба організму вижити після загрозливої, часом небезпечної для життя ситуації. Під час травматичної події нервова система реагує збудженням, виділяються гормони (зокрема норадреналін), необхідні для швидкого реагування на загрозу. Найбільше збуджується ділянка мозку під назвою мигдалеподібне ядро, яка відповідає за швидкі реакції на небезпеку.

У комбатантів з ознаками ПТСР нервова система продовжує перебувати у стані збудження навіть після припинення дії травматичних факторів. Це призводить до постійного виділення відповідних гормонів, які підтримують нервову систему у збудженому стані та підвищують тривожність. Будь-які нагадування про травматичну подію викликають посилення збудження та повертають людину до ситуації травми.

Автори дослідження — Іван Охріменко, Наталія Білевич, Марина Галич, Ярослав Галич, Наталя Пенькова, Петро Козира та Оксана Стрельченко — підкреслюють необхідність подальших досліджень ефективності розроблених інноваційних підходів до психологічної реабілітації військовослужбовців з ПТСР для покращення якості їхнього життя та соціальної адаптації.