Українські вчені дослідили роль магічного ліхтаря та камери-обскури у зародженні кіно

Група українських вчених з Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Львівського національного університету імені Івана Франка провела ґрунтовне дослідження історії зародження кінематографу. Науковці проаналізували, як три ключові винаходи — магічний ліхтар, камера-обскура та театр тіней — стали технологічними та концептуальними попередниками сучасного кіно.

Дослідження, опубліковане в журналі «Історія науки і техніки», розглядає ці пристрої не лише як технічні винаходи, але й як культурні феномени, що вплинули на розвиток візуального мистецтва та сприйняття рухомих зображень.

Камера-обскура, відома ще з V століття до нашої ери, була одним із перших пристроїв, що дозволяв проєктувати зображення зовнішнього світу на поверхню в затемненому просторі через маленький отвір. Цей принцип став основою для багатьох подальших оптичних винаходів. Як зазначають дослідники, камера-обскура використовувалась не лише для наукових досліджень, але й допомагала художникам створювати реалістичні зображення та вивчати перспективу.

Магічний ліхтар, який набув популярності у XVII столітті, став першим пристроєм для проєкції зображень на вертикальний екран. Він складався з коробки з збільшувальною трубкою та лампою всередині. За лампою розміщувався відбивач, а між трубкою і коробкою був проміжок, куди вставлявся намальований чорнилом кадр. Хоча зображення були статичними, пізніші модифікації дозволяли створювати ілюзію руху за допомогою зміни слайдів або механічних пристроїв.

Українські науковці також дослідили вплив театру тіней, який виник у Китаї та Японії і пізніше поширився в Європі. Ця давня форма мистецтва використовувала фігури, що створювали тіні на екрані за допомогою світла, і стала важливим етапом у розвитку візуальної розповіді.

«Усі три пристрої активно використовували маніпуляції зі світлом і тінями для створення візуальних ефектів, що стали основою для кінематографії,» — зазначають автори дослідження. «Кожен з цих пристроїв дозволяв здійснювати технічні інновації у використанні освітлення, проекцій та зображень, що згодом були адаптовані в кінематографічних технологіях.»

Дослідники проаналізували праці відомих істориків кіно, таких як Жорж Садуль, Ерік Барноу, Лоран Манноні та інших, які розглядали ці винаходи як важливі етапи в розвитку візуальних технологій. Особливу увагу приділено тому, як ці пристрої не лише створили технічну основу для кінематографу, але й вплинули на формування масової візуальної культури.

Автори дослідження — Людмила Ванюга, Марія Кирея, Наталя Лемішка, Олена Спольська та Ірина Патрон — підкреслюють, що ці винаходи були важливими не лише для розвитку технологій, але й для наукових та культурних концепцій. Вони стали віхами у розвитку оптики, проєкційних технологій і допомогли популяризувати наукові ідеї серед широкої публіки.

«Магічний ліхтар, камера-обскура та театр тіней не просто заклали основи кінематографу, але й сприяли розвитку важливих наукових і технічних концепцій,» — підсумовують дослідники. «Вони стали важливими інструментами в галузі медіа, комунікацій та дослідження фізики світла і зображень, що робить їх значущими віхами в історії науки та техніки.»

Це дослідження є важливим внеском у розуміння історії кінематографу та його зв'язку з розвитком науки і техніки. Воно демонструє, як технологічні інновації минулого вплинули на формування сучасної візуальної культури та мистецтва кіно, яке ми знаємо сьогодні.