Українські вчені дослідили вплив короткочасного переохолодження на селезінку

Українські вчені здійснили важливе дослідження впливу короткочасного переохолодження на морфологічні показники селезінки та вивчили вплив кріосублімації на склад сироватки пуповинної крові. Ці дослідження мають значний потенціал для розвитку кріобіології та кріомедицини.

Селезінка є периферичним органом кровотворення та імунного захисту, який надзвичайно чутливий до різноманітних несприятливих факторів. Зміни умов середовища, вплив отруйних речовин і токсинів можуть швидко порушити її морфофункціональний стан. Саме тому морфологічні показники селезінки можуть використовуватися як біомаркери для оцінки впливу негативних факторів на організм.

Дослідження, проведене Р.Ф. Аміновим із Запорізького національного університету, було спрямоване на вивчення морфологічних показників селезінки статевозрілих щурів-самців в умовах короткочасного гіпотермічного впливу. Експеримент проводився на 9-місячних нелінійних лабораторних щурах-самцях виду Rattus norvegicus вагою 250−280 г. Тварини були поділені на дві групи: інтактну (без впливу) та експериментальну, яка піддавалася короткочасному гіпотермічному впливу протягом години при температурі близько 4°C.

Після завершення експерименту тварин знеживлювали, проводили розтин і вилучали селезінку. Гістологічні препарати отримували за загальноприйнятими методиками з використанням програми для аналізу ZEISS ZEN 3.0. Вчені аналізували гістологічні особливості білої пульпи селезінки, зокрема площу та діаметр лімфоїдних фолікулів, центральних артерій, кількість лімфоцитів на одиницю площі, а також співвідношення білої пульпи до червоної.

Результати дослідження показали, що короткочасний гіпотермічний вплив протягом години при температурі близько 4°C не вплинув на морфологічну структуру селезінки. При порівнянні морфологічних показників інтактної та експериментальної груп не було виявлено статистично значущих відмінностей. Площа та діаметр фолікулів, кількість лімфоцитів на одиницю площі в експериментальній групі відповідали фізіологічним нормам для даного віку тварин і практично не відрізнялися від інтактної групи. Співвідношення площі білої пульпи до червоної було майже однаковим в обох групах.

Паралельно з цим дослідженням українські вчені з Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України — А.А. Скорик, М.В. Шевченко, Д.О. Сальников, О.С. Прокопюк та О.Л. Горіна — вивчали вплив кріосублімації на склад сироватки пуповинної крові (СПК).

Сироватка пуповинної крові останнім часом ефективно використовується в експериментальних і клінічних дослідженнях, регенеративній терапії та тканинній інженерії. У культуральних системах СПК застосовується для розробки оптимальних складів поживних середовищ для різних типів клітин. У клінічних дослідженнях була показана ефективність СПК при лікуванні уражень рогівки, жіночого безпліддя та ряду нейродегенеративних захворювань.

Потужний регуляторний і репаративний потенціал біологічної дії СПК пов'язаний з великою кількістю факторів росту, нейротрофічних факторів, цитокінів та біологічно активних молекул у її складі. Повне збереження складу СПК є необхідною умовою для її широкого використання в дослідницьких, біотехнологічних або терапевтичних цілях.

Метою роботи було визначення вмісту білкових фракцій і гормонів у сироватці пуповинної крові людини до та після кріосублімації. Пуповинну кров отримували з пуповинної вени післяпологової плаценти на 40-му тижні гестації за інформованою згодою жінок. Після відділення згустку отримували супернатант (СПК). Зразки СПК зберігали протягом 1 місяця при температурі -80°C, після чого піддавали кріосублімації.

Дослідники вивчали вміст білкових фракцій, рівні пролактину, хоріонічного гонадотропіну людини, альфа-фетопротеїну, кортизолу та соматотропного гормону в СПК до та після кріосублімації за допомогою імуноферментного аналізу.

Було показано, що кріосублімація СПК не призводить до змін у вмісті білкових фракцій та рівнях хоріонічного гонадотропіну, альфа-фетопротеїну, кортизолу та соматотропного гормону. Вміст пролактину в СПК після кріосублімації мав тенденцію до зниження.

Отримані дані є перспективними для розробки ефективних протоколів кріоконсервування, кріогенного висушування та рекомендацій для довготривалого зберігання сироватки пуповинної крові, що може мати важливе значення для розвитку регенеративної медицини та тканинної інженерії в Україні.