Українські вчені розкрили несподівані зв'язки між формою обличчя та захворюваннями

Вчені з Полтавського державного медичного університету провели унікальне дослідження, яке розкриває несподівані взаємозв'язки між особливостями будови обличчя та прихованими захворюваннями. Дослідження базувалося на аналізі конусно-променевої комп'ютерної томографії (КПКТ) 280 пацієнтів з різними формами зубощелепних аномалій.

Основна мета дослідження полягала у виявленні випадкових знахідок у структурах черепно-лицевої ділянки, які раніше могли залишатися непоміченими. Науковці детально вивчили анатомічні особливості пацієнтів, використовуючи передові методики цефалометричного аналізу.

Найбільш вражаючим результатом стало виявлення значної поширеності викривлення носової перегородки — майже у 61,4% обстежених. Це набагато перевищує попередні статистичні дані та вказує на те, що подібна патологія може бути набагато поширенішою, ніж вважалося раніше. Викривлення носової перегородки може призводити до порушення носового дихання, впливати на формування щелеп та загальний розвиток обличчя.

Не менш цікавими виявилися дані про стан навколоносових пазух. Дослідження показало, що кісти гайморових пазух трапляються у 31,1% випадків, а потовщення слизової оболонки — у 25% обстежених. Особливо показовим став статистично значущий зв'язок між гіпоплазією гайморових пазух та певними типами скелетної будови обличчя — зокрема, ІІІ скелетним класом та гіпердивергентним типом росту.

Науковці звертають увагу, що подібні анатомічні особливості можуть мати серйозні наслідки для здоров'я пацієнтів. Наприклад, звуження дихальних шляхів може впливати на розвиток щелеп, формування прикусу та навіть загальний розвиток обличчя.

Цікавим аспектом дослідження стало вивчення атланто-аксіального з'єднання — важливої ділянки шийного відділу хребта. Майже у 9% пацієнтів було виявлено асиметрію цього з'єднання, що може мати наслідки для постави та загального стану опорно-рухового апарату.

Важливо підкреслити, що дослідження проводилося з використанням сучасного обладнання — томографа «Veraview X800» виробництва японської компанії J. Morita. Це дозволило отримати надзвичайно точні тривимірні зображення черепа з мінімальною товщиною зрізу в 1 мм.

Науковці наголошують на необхідності мультидисциплінарного підходу в діагностиці та лікуванні. Випадкові знахідки, які раніше могли здаватися незначними, насправді можуть мати crucial значення для розуміння стану пацієнта.

Дослідження було проведено колективом авторів: Євгенієм Виженком, Вірою Куроєдовою, Ганною Виженко, Олександрою Макаровою, Олексієм Стасюком та Людмилою Галич з Полтавського державного медичного університету. Результати роботи опубліковані в Eastern Ukrainian Medical Journal та можуть стати важливим внеском у розвиток сучасної стоматології та медичної діагностики.