Українські вчені розкрили особливості експресії PD-L1 при раку молочної залози

Вчені з Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України провели фундаментальне дослідження, яке розкриває нові аспекти біології раку молочної залози (РМЗ) та особливості експресії молекули PD-L1 у пухлинній тканині.

Дослідження охоплювало 116 пацієнток з I-II стадіями раку молочної залози. Науковці детально вивчили експресію PD-L1 у тканинах з різним рецепторним статусом, використовуючи сучасні молекулярно-генетичні та імуногістохімічні методики.

Ключові результати дослідження показали, що тканина рецептор-негативного раку молочної залози характеризується унікальними особливостями експресії PD-L1. Зокрема, встановлено значне зниження рівня мРНК гена CD274 на фоні підвищеної експресії білка PD-L1 порівняно з пухлинами, позитивними за експресією рецепторів стероїдних гормонів.

Важливим науковим відкриттям стало виявлення оберненого кореляційного зв'язку між рівнем PD-L1 та віком пацієнток з рецептор-негативним раком молочної залози. Це спостереження може мати принципове значення для розуміння механізмів пухлинної прогресії та розробки персоналізованих терапевтичних стратегій.

Особливо цікавими виявилися результати, що стосуються пацієнток у менопаузі. У них зафіксовано підвищену експресію PD-L1 як на рівні білка, так і на рівні мРНК. Такі зміни можуть бути пов'язані з особливостями гормонального статусу та імунної відповіді в цей віковий період.

Дослідники встановили чіткий зв'язок експресії PD-L1 з агресивністю пухлинного процесу. Зокрема, виявлено кореляцію з метастатичним ураженням регіонарних лімфатичних вузлів, ступенем диференціації новоутворень та показниками виживаності пацієнток.

Біоінформаційний аналіз показав, що низький рівень PD-L1 корелює з більш сприятливим прогнозом. У пацієнток з рецептор-негативним раком молочної залози та низькою експресією PD-L1 спостерігалося підвищення загальної та безрецидивної виживаності.

Отримані результати мають принципове значення для онкології. Вони розширюють уявлення про молекулярні механізми розвитку раку молочної залози та відкривають нові перспективи для персоналізованої терапії. Дослідження демонструє потенціал використання показників експресії PD-L1 для поглибленої характеристики пухлинного мікрооточення.

Науковці наголошують на важливості подальших досліджень у цьому напрямку. Розуміння тонких механізмів експресії PD-L1 дозволить розробити більш ефективні підходи до лікування раку молочної залози, особливо для рецептор-негативних форм.

Дослідження виконане в рамках наукових програм Міністерства освіти і науки України та Національної академії наук України, що підкреслює значимість вітчизняної наукової школи в галузі онкології.